Позначка: Піскун

  • Актуальні ефіри Голови СЮУ С. Піскуна за тиждень

     

     

     

     

    https://www.youtube.com/watch?v=73_akV2jH_Q&feature=youtu.be

    https://www.youtube.com/watch?v=y0MzdGkC7Ws&feature=youtu.be

    https://www.youtube.com/watch?v=EDhjzOqXmhU&feature=youtu.be

    https://www.youtube.com/watch?v=xOOAIFy7xvY&feature=youtu.be

    https://www.youtube.com/watch?v=SLuQzla9tf0&feature=youtu.be

  • Актуальні ефіри Голови СЮУ С.Піскуна за тиждень

    https://www.youtube.com/watch?v=rfJhVDwGXH8&feature=youtu.be

    https://www.youtube.com/watch?v=o8mW7aVsi30&feature=youtu.be

    https://www.youtube.com/watch?v=rfJhVDwGXH8&feature=youtu.be

    https://www.youtube.com/watch?v=dSrryhE41qw&feature=youtu.be

    https://drive.google.com/uc?id=1bxK-pxKhsKIeYADWNNbgsizBWj0hwKSR&export=download

  • Актуальні ефіри Голови СЮУ С.Піскуна за тиждень

    https://www.youtube.com/watch?v=sAop-wUyFeg

    https://youtu.be/j3Vr9vi04j8

    https://youtu.be/QyKxrW2Oxu4

    https://youtu.be/QyKxrW2Oxu4

    https://youtu.be/fGhppCNryco

    https://www.youtube.com/watch?v=OpppK2pP6DU&feature=youtu.be

    https://www.youtube.com/watch?v=jjCOH16UfuU&feature=youtu.be

    https://www.youtube.com/watch?v=sAop-wUyFeg

  • КАБМІН ПРИЙНЯВ РІШЕННЯ ЩОДО ДОПОМОГИ ПО ЧАСТКОВОМУ БЕЗРОБІТТЮ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ

    Закон України від 13.04.2020 р. № 553-IX, який набув чинності ще 18.04.2020 р. уточнив порядок та умови виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину (далі — допомога). Однак досі роботодавці її не отримували через відсутність відповідної постанови КМУ, яка мала визначити порядок надання допомоги.

    І ось 28.04.2020 р. офіційно опублікована постанова КМУ «Про затвердження Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 22.04.2020 р. № 306.

    За яких умов роботодавці зможуть виплачувати своїм працівникам допомогу?

    1. Допомогу виплатять застрахованим особам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію), у разі втрати ними частини зарплати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності. Для цього потрібно буде зверненням роботодавця для її виплати працівникам, з якими не припинено трудові відносини.

    2. Допомога надають за кожну годину, на яку працівникові скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, з розрахунку 2/3 тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Розмір допомоги не може перевищувати розміру мінімальної зарплати.

    3. Допомогу надають на строк зупинення (скорочення) діяльності та протягом 30 календарних днів після завершення карантину за умови сплати роботодавцем ЄСВ протягом шести місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності.

    4. Виплачує працівникам допомогу саме роботодавець, з яким оформлено трудові відносини (крім осіб, які працюють у роботодавця за сумісництвом).

    Аби отримати допомогу роботодавець має звернутись до центру зайнятості за місцем реєстрації його як платника ЄСВ та подати такі документи:

    1) заяву у довільній формі, в якій, зокрема, зазначають інформацію про належність роботодавця до суб’єктів малого або середнього підприємництва та до якої додаються засвідчені роботодавцем копії підтвердних документів щодо середньої кількості працівників та доходу роботодавця за календарний рік, що передує року подання до центру зайнятості документів;

    2) засвідчену роботодавцем копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;

    3) відомості про працівників (П.І.Б., реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків), в яких виникло право на допомогу;

    4) видану ДПС довідку про сплату ЄСВ за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності.

    Якщо буде прийнято рішення про надання допомоги, то між центром зайнятості та роботодавцем протягом трьох робочих днів укладається договір про надання допомоги.

    Перерахує роботодавцю кошти для виплати працівникам допомоги центр зайнятості на підставі відомостей про осіб, наданих роботодавцем, щомісяця протягом трьох робочих днів після зарахування відповідних коштів на рахунок центру зайнятості.

    Роботодавець виплачує допомогу працівникам у строк не більше ніж три робочих дні після надходження коштів на свій рахунок за окремою платіжною відомістю для виплати допомоги. Копія зазначеної відомості з підтвердженням перерахування коштів на рахунок працівника подається центру зайнятості не пізніше ніж протягом п’яти календарних днів після виплати працівникам допомоги.

     

    Джерело

  • Перспективи та перепони іпотечного кредитування 2020

    Ми понад рік активно працюємо над відновленням іпотечного кредитування. Торік ставка за іпотекою була 20‑24%, а цьогоріч вже 14‑16% (в окремих банках навіть 10%). Тож ми бачимо, що є всі передумови для перезапуску іпотеки — економіка стабілізувалася, інфляція знизилася, облікова ставка НБУ демонструє стабільне зниження впродовж року та за прогнозами керівництва Нацбанку надалі знижуватиметься.

    Дуже важливо, що запуск іпотечного кредитування не потребує додаткового фінансування з держбюджету. Від держави потрібна лише регуляторна участь. Завдання влади — створити умови та чіткі правила для функціонування цього інструменту, щоб мінімізувати ризики й дати старт економічному зростанню.

    Запустивши іпотечне кредитування, ми вирішуємо одразу низку соціальних та економічних питань. Для громадян — це реальний шанс придбати власне житло, зменшиться відтік наших українців за кордон у пошуках роботи, збільшиться кількість робочих місць в Україні. Для забудовників — збільшиться обсяг і темпи будівництва. До того ж іпотека — це реальний інструмент, щоб знизити та врівноважити ризики. Адже якби була іпотека, то люди не поспішали б нести гроші за дешеве житло та вкладати у ризикові проєкти.

    У разі купівлі житла в іпотеку долучається банк, страхова компанія. Таким чином, ризики розподіляються, адже забудовники проходять суттєву перевірку, за результатами якої не з кожним із них банки продовжать співпрацю. Це також лакмусовий папірець: якщо банк працює із забудовником — це означає, що забудовник надійний.

    Наразі саме час докласти спільних зусиль для забезпечення стійкого стимулювання розвитку ринку іпотечного кредитування. Всі необхідні кроки ми обговорювали з представниками органів влади, банків, забудовників та професійної спільноти 04.03.2010 р. на форумі «Іпотека — інструмент стрімкого розвитку економіки», який ми організували спільно з компанією PRO.PROPERTY та Конфедерацією будівельників України. Адже підтримка іпотечного кредитування є однією з основних передумов для стійкого економічного зростання та розвитку будівельної галузі.

    У Програмі діяльності Уряду, схваленій Верховною Радою України 04.10.2019 р., для досягнення загальної мети стрімкого, інклюзивного економічного зростання важливе значення має виконання цілей з передбачуваних державних фінансів, забезпечення доступу бізнесу і громадян до значно дешевших фінансових ресурсів, зменшення витрат на обслуговування боргів, захист громадян від зловживань монополістів тощо. Національний банк та Кабінет Міністрів України сприятиме досягненню цих цілей та підтримуватиме економічну політику за умови підтримки учасників будівельного ринку.

    Співпраця органів державної влади з професійним середовищем додатково сприятиме поліпшенню очікувань, в тому числі інфляційних, та підвищить довіру інвесторів до української економіки. Серед основних напрямків Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 р. також враховано усунення перешкод для перезапуску іпотечного кредитування.

    Проводячи монетарну політику, спрямовану на досягнення визначених цілей, Національний банк України здійснюватиме такі кроки:

    • застосовуватиме облікову ставку як основний монетарний інструмент впливу на інфляційні процеси та поступово знижуватиме її до 8% до кінця 2020 р.;
    • сприятиме фінансовій стабільності спрощенням доступу банкам до кредитування на первинному ринку нерухомості шляхом зниження відсотків за формування резерву під кредитний ризик з 13% до 2%;
    • доповнить перелік прийнятного забезпечення майновими правами на нерухоме майно, що належатиме до житлового та нежитлового фонду;
    • вдвічі зменшить значення коефіцієнтів PD за іпотечними кредитами у гривні;
    • виключить вимогу дрібності при розрахунку розміру кредитного ризику на груповій основі;
    • включить до розрахунку ліквідних активів з кінцевим строком погашення/продажу до одного року іпотечні кредити, не враховуючи строк до погашення, аналогічно ОВДП;
    • враховуватиме при розрахунку економічних нормативів Н2 та Н3 в активах VI групи зі ступенем ризику 50% іпотечних кредитів, що надані фізичним особам у національній валюті та повністю забезпечені заставою майнових прав на нерухоме майно житлового призначення (наразі враховуються тільки іпотечні кредити, надані фізичним особам у національній валюті та повністю забезпечені заставою нерухомого майна житлового призначення, яке належить позичальнику на праві власності та є вільним від будь-яких обмежень речових прав на нерухоме майно).
    • зменшить вплив на результати стрес-тестування знецінення іпотечних кредитів за негативним сценарієм, а саме перегляне застосування коефіцієнту міграції до непрацюючих активів, який є найбільшим серед всіх груп кредитів.

    Змінити ситуацію у достатньо стислі терміни можливо. Однак існує зацікавленість влади — на державному рівні відновлення іпотеки визнано пріоритетом на 2020 р.

     

  • До дня Чорнобильської трагедії.

     

    В Союзі юристів України пам’ятають і шанують подвиг учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які, ризикуючи здоров’ям і життям, врятували Україну, Європу і Світ від згубних наслідків наймасштабнішої техногенної катастрофи минулого століття.

    Основний Закон – Конституція України зобов’язує органи влади забезпечувати належний захист ліквідаторів, а також тих людей, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, у тому числі дітей. Йдеться  передусім про право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу, на гідну пенсію, зрештою – право на життя.

    Зазначені права захищені в національних судах, Європейському суді з прав людини і Конституційному суді України. Згідно з Конституцією судові рішення є обов’язковими до виконання. Проте, Кабінет Міністрів України і Верховна Рада України, нехтуючи цією фундаментальною конституційною вимогою, протягом тривалого часу не вживають заходів щодо поновлення державних гарантій захисту героям-ліквідаторам і іншим категоріям чорнобильців.

    Союз юристів України надає і надалі надаватиме правову підтримку громадським чорнобильським організаціям, вимагав і вимагатиме від влади виконання норм Основного Закону України.

    Нагадуємо, що в умовах карантину Закон зобов’язує органи влади безоплатно забезпечувати пільгові категорії громадян, у тому числі й чорнобильців, ліками та засобами індивідуального захисту.

    Щиро дякуємо українським ліквідаторам за їхній жертовний подвиг в ім’я Життя! Дякуємо усім чорнобильцям за витримку і стійкість. Бажаємо кожному міцного здоров’я, успіхів у боротьбі за відновлення своїх прав, щастя, миру та добра!

     

    З повагою,

    Голова Союзу Юристів України                                                С.Піскун

  • Ситуація з коронавірусом в Києві станом на 14 квітня: брифінг Віталія Кличка

    За даними МОЗ у Києві зафіксовано 551 випадок коронавірусу

    Сьогодні, 14 квітня, 14 квітня, проходить онлайн прес-брифінг Київського міського голови Віталія Кличка щодо ситуації в Києві в умовах запроваджених протиепідемічних заходів та обмежень, спрямованих на запобігання поширенню коронавірусної інфекції (COVID-19).

     

     

  • Проблеми гарантій під час поновлення осіб на посаді державної служби

    13 квітня 2020 року Вища рада правосуддя на позачерговому засіданні затвердила консультативний висновок до проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 11 квітня 2020 року, реєстраційний № 3279-д.

    Про це повідомляє прес-служба ВРП.

    Як зазначається, законопроектом № 3279-д пропонується доповнити Закон України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” статтею 29, якою передбачається, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки.

    Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті).

    “ВРП вважає, що запропоновані зміни не відповідають визначеному Конституцією України принципу верховенства права. Принцип верховенства Конституції України поширюється на всю територію України. Як наголошував у своїх рішеннях КСУ, неухильне додержання органами державної влади та органами місцевого самоврядування Конституції та законів України є запорукою стабільності, підтримання громадського миру, злагоди в державі. Верховенство конституційних норм поширюється на всі сфери державної діяльності, в тому числі і на законотворчий процес. ВРУ, приймаючи закони, не має права допускати невідповідностей щодо будь-яких положень, прямо закріплених в Конституції України”, – зазначається у повідомленні.

    Також у консультативному висновку ВРП зазначає, що статтею 130 Конституції України встановлено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій ВРП.

    Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, а фінансова складова є невід’ємною частиною забезпечення незалежного судочинства.

    ВРП також нагадує, що КСУ неодноразово та послідовно вказував на те, що однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів; встановлена система гарантій незалежності суддів не є їхнім особистим привілеєм.

    Крім того, на аналогічних принципах наголошували і міжнародні інституції.

    Таким чином, з огляду на викладене ВРП у своєму консультативному висновку зазначила: “Розуміючи, що в умовах пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, усі гілки влади мають консолідувати свої зусилля на її подолання, та підтримуючи комплекс заходів, спрямованих на протидію поширенню епідемії та пандемії коронавірусу в Україні, вважаємо, що законопроект № 3279-д в частині доповнення Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” статтею 29 порушує конституційні гарантії як незалежності суддів, так і судової гілки влади в цілому”.

    У прес-службі нагадують, що про зазначене ВРП неодноразово наголошувала у своїх консультативних висновках, зокрема у консультативному висновку, затвердженому рішенням ВРП від 30 березня 2020 року № 881/0/15-20. Зазначеним рішенням затверджено консультативний висновок щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 29 березня 2020 року, реєстраційний № 3279, внесеного на розгляд ВРУ у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України.

    Рішення ВРП від 13 квітня 2020 року № 972/0/15-20 «Про надання консультативного висновку щодо законопроекту № 3279-д» за посиланням.

  • Карантинне судочинство

    Увесь світ наразі поставлено на паузу через пандемію коронавірусу. Кожного дня ми стикаємося з величезними об’ємами інформації та новин, в яких йдеться про обмеження пересування, закриття підприємств, заборону відвідування публічних місць.

    В той час, як пересічні громадяни турбуються про зачинення улюблених ТРЦ чи ресторанів, одним із перших питань юристів є “а що ж буде з судами?”. Саме на це питання ми спробуємо сьогодні відповісти.

    Перш за все, розберемося з національними судами. Так, 16 березня Голова Ради суддів України Богдан Моніч звернувся до всіх судових установ України з вимогою встановити особливий режим роботи судів.

    Після введення карантину на всій території країни, суди почали перевлаштовувати свою роботу. На вході до приміщення суду кожну особу перевіряють на наявність ознак респіраторних захворювань, а також проводять температурний скринінг. На сьогоднішній день, суд може обмежити доступ осіб, що не є учасниками справи, до судового засідання, а учасників судових процесів закликають подавати клопотання про відкладення засідань та уникати відвідування засідань, в яких особиста участь не обов’язкова.

    Канцеляріями судів також запроваджено запобіжні заходи: не допускається одночасне скупчення великої кількості людей, а документи рекомендується надсилати поштою (в тому числі й електронною) або ж з використанням системи “Електронний суд”.

    Не дивлячись на реальну загрозу значного розповсюдження коронавірусної хвороби, все ж необхідність у стабільному функціонуванні судової системи відчувається як ніколи раніше. У зв’язку з цим, Верховною Радою України 30 березня 2020 року було прийнято Закон № 540-ІХ, який надав можливість проводити судові засідання у режимі відеоконференцій поза межами приміщення суду, а також продовжив деякі процесуальні строки на період дії карантину.

    Таким чином, щоб не позбавляти громадян встановленого законом права на справедливий суд, окремі суди вже починають використовувати на практиці норму щодо можливості взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Перше таке судове засідання повинно відбутись вже 13 квітня в ZOOM, про що було зазначено у відповідній Ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

    Незважаючи на перехід у режим відеоконференцій, суди наразі не мають матеріальної можливості придбати преміум-акаунт у додатку ZOOM, щоб не обмежуватись безкоштовними 40 хвилинами, проте, все одно потроху відчувається приємний вітерець діджиталізації.

    Слід зазначити, що Державна судова адміністрація України на подив швидко відреагувала на зміни у процесуальних кодексах та вже через кілька днів видала наказ, яким затвердила порядок проведення відеоконференцій поза приміщенням суду у цивільному, господарському та адміністративному судочинствах.

    Так, створено комплекс технічних засобів та програмного забезпечення “EasyCon”, на якому будуть проводитися засідання у режимі відеоконференцій. Однак, чи насправді все буде так легко, як зазначається у назві цього комплексу? Та що робити із суддею, який вже призначив засідання у ZOOM? Відповідь на ці питання дасть майбутня судова практика.

    У цьому аспекті цікавим видається досвід зарубіжних країн у пристосуванні до сьогоденних реалій. Розглянемо деякі з них.

    Італія

    В Італії, яка на сьогоднішній день є одним з епіцентрів коронавірусу, було прийнято закон, яким було введено “період замороження”, поки що, до 15 квітня. Для Італії це означає, що всі судові процеси, які мали б бути розглянуті у цей період, за винятком надзвичайно важливих, відкладаються на дати після нього, а всі процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.

    Не менш важливою є встановлена до 30 червня заборона на відвідування судових засідань іншими особами, окрім сторін та їх представників, а також введення можливості проведення розгляду справ шляхом віддаленого доступу.

    Іспанія

    Щодо Іспанії, то обмеження діяльності судової системи були впроваджені Декретом Кабінету Міністрів про введення надзвичайного стану.

    Друга поправка до вказаного Декрету зазначає, що всі процесуальні строки на час дії надзвичайного стану зупиняються та будуть поновленні після скасування надзвичайного стану.

    Розгляд майже всіх справ відкладається, за виключенням обрання та зміни запобіжних заходів, захисту прав дітей, скоєння насилля у відношенні до жінок та деяких інших.

    США

    Неоднозначно складається ситуація у Сполучених Штатах Америки, де наразі фіксується найбільша кількість захворювань на коронавірус.

    Двері Верховного суду США наразі зачинені для відвідувачів, а тому всі усні слухання відкладені на невизначений строк.

    У Північній Каліфорнії суди зачинені для публічних слухань до 1 травня, а суддя, у разі нагальної необхідності, може розглянути справу у телефонному чи режимі відеоконференції.

    Цікаво, що, наприклад, в Огайо суди продовжують працювати у звичайному режимі без будь-яких обмежень, в той час як суддів Техасу навчають користуватися ZOOM та YouTube для можливості проведення судових засідань у відеорежимі.

    Велика Британія

    Після введення загального карантину у Великобританії, відбувається розгляд лише невідкладних справ, наприклад, щодо кримінальних правопорушень, але лише за умови їх плинності не більше трьох днів.

    В перші дні карантину було дозволено проводити нетривалі розгляди судом присяжних, однак, зараз керівництво держави вирішило призупинити також і процеси за участю народних засідателів.

    Наразі, у Сполученому Королівстві набуває загального поширення розгляд справ за допомогою аудіо та відео засобів: для цього використовуються такі програми як Skype чи BT MeetMe.

    Франція

    Суди Франції призупинили розгляд справ з 16 березня. Майже всі процеси поставлені на паузу, окрім найважливіших. До найважливіших процесів міністр юстиції Франції, Ніколь Беллубе, віднесла наступні справи: стосовно осіб, що знаходяться під вартою; дітей; виселення осіб, які вчиняють домашнє насильство.

    В свою чергу, Європейський суд з прав людини також значно знизив кількість розглядуваних судових справ. У Великій Палаті наразі займаються лише вирішенням тих спорів, зупинення яких призведе до “непоправної шкоди”. Звісно, що розгляд таких справ відбувається за закритими дверима.

    Деякі країни підійшли до питання здійснення правосуддя під час карантину дуже серйозно та оперативно, шляхом розроблення та надання необхідних рекомендацій. Наприклад, в Австралії було видано документ, який регламентує карантинний розгляд чи не кожної категорії справ: податкові спори вирішуються за допомогою додатку ZOOM, розгляд певних цивільних справ відбувається в порядку письмового провадження, а процеси щодо ліквідації підприємств перейшли у телефонний режим.

    В Румунії вже відбулося перше успішне судове засідання, де суддя та представники сторін висвітлювали свої позиції у режимі відеоконфереції через додаток ZOOM.

    Цікаво, що в США перше слухання у кримінальній справі через ZOOM відбулося 2 квітня у суді Маямі-Дейд, де суддя відмовив обвинуваченому у зміні запобіжного заходу на заставу замість тримання під вартою. У цій відеоконференції прийняло участь одразу 9 учасників, включаючи детектива, суддю, прокурора, обвинуваченого, а також свідків та їх представників.

    Проаналізувавши карантинну роботу судів України та зарубіжних країн, можемо сказати, що функція здійснення правосуддя значно постраждала від коронавірусу, однак, держави небезуспішно впроваджують ефективні заходи з метою можливості реалізації особами своїх прав на судовий захист та справедливий суд. Важливо зазначити, що й Україна не пасе задніх та своєчасно прийняла необхідні нормативно-правові акти для проведення судових засідань поза межами приміщення суду.