Blog

20 листопада 2015 року в залі Будинку Європейського Союзу у Відні, Австрія, відбулася презентація книги “Європейське серце прав людини”, яка була видана під спільною редакцією Генерального секретаря Європейського Інституту Омбудсмана (ЄІО) Джозефа Зігеле і Першого Омбудсмана України, Заступника Голови Союзу юристів України Ніни Карпачової.

Книга надрукована в Україні чотирма робочими мовами ЄІО (німецькою, англійською, іспанською та російською) і містить статті майже 40 авторів з різних країн Європи та інших регіонів світу, як то Китай і Японія.

В монографії вперше досліджується ґенеза Європейського Інституту Омбудсмана, його вплив на формування і розвиток системи національних інститутів захисту прав людини в країнах Європи на основі міжнародних стандартів прав людини. Узагальнено досвід, національні особливості правового статусу та практичної діяльності інституцій Омбудсманів у Європі в умовах сучасних викликів правам і свободам людини.

Книга є ще однією платформою для діалогу з прав людини на європейському і міжнародному рівнях між Омбудсманами, вченими і правозахисниками та має на меті сприяти налагодженню гармонії між різними правовими системами на основі усіх прав людини. Окремо підкреслюється роль незалежності Омбудсмана.

На початку заходу його учасники хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв терактів в Парижі (Франція), Бейруті (Ліван), вибуху російського літака над Єгиптом, а також жертв військового конфлікту в Україні.

Під час презентації книги Генеральний секретар ЄІО Джозеф Зігеле відзначив вирішальну роль України в особі Першого Омбудсмана, члена Правління ЄІО Ніни Карпачової у появі цього унікального загальноєвропейського наукового дослідження. Ніна Карпачова у своєму виступі наголосила на викликах правам людини, які загрожують людству: бідності, міграції, війнах і соціальних конфліктах, незаконних затриманнях та тортурах, і, особливо, – тероризмі як прояву кризи світового порядку.

У презентації взяли участь депутати Європарламенту і парламенту Австрії, голова Австрійського парламенту Карлхайнц Копф, Президент Європейського Інституту Омбудсмана Дітер Бургард, Омбудсмани країн Європи, представники міжнародних організацій, офісу Верховного комісара ООН з прав людини у Відні, Міжнародного інституту Омбудсмана, європейських університетів та дипломатичних місій, акредитованих у Відні.

ШАНС АДВОКАТУРИ 

Механізми реалізації реформування адвокатури України в рамках «Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015–2020 роки»

Стратегічне планування має справу не з майбутніми рішеннями,
а з майбутнім рішень, ухвалених сьогодні.
(Пітер Друкер)

Вступивши до Ради Європи, Україна взяла на себе ряд зобов’язань, які стосуються, насамперед, приведення її правової та політичної систем у відповідність до вимог РЄ. Окрім того, 27 червня 2014 р. Наша країна підписала Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Це – цивілізаційний вибір українського народу на користь європейської демократії, правової держави та активного громадянського суспільства.
Нагадаємо також, що 27 листопада 2014 року під час першого засідання Верховної Ради України VIII скликання депутати підписали коаліційну угоду, в якій взяли на себе публічні зобов’язання, в тому числі й щодо проведення судової реформи та реформи адвокатури.

Катерина Коваль,
заступник голови Союзу юристів України

Потреба визначеня нових векторів розвитку

Адвокатура багато років стояла  перед нагальною потребою визначення нових векторів подальшого розвитку, що було зумовлено загостренням політичної ситуації, рядом зовнішніх загроз та внутрішніх ризиків, погіршенням соціально-економічних показників у країні, трансформацією правової системи, що не могло не відобразитись на українській адвокатурі в цілому.

Рада Європи неодноразово приділяла увагу невиконанню Україною зобов’язань, взятих нею при вступі до РЄ щодо проведення деяких структурних реформ в адвокатурі.

Тож сьогодні знову постала потреба запропонувати черговий законопроект про адвокатуру та адвокатську діяльність, який би враховував сучасний стан української адвокатури і не надумані, штучні, а реальні виклики для її становлення як європейської демократичної правозахисної інституції в українському соціально-правовому просторі.

Адвокатура України обрала європейський шлях розвитку й послідовно повинна рухатися вперед. Необхідна інтелектуальна консолідація всієї адвокатської спільноти, програма реформи адвокатури та стратегія розвитку.

Реформування судової сфери і всіх суміжних правових інститутів

Як відомо, Указом Президента України від 20 травня 2015 року № 276/2015 схвалена Стратегія реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015–2020 роки.

Стратегія судової реформи є базою для координації всіх суб’єктів реформ. Вона встановлює пріоритети реформування суміжних правових інститутів як на рівні конституційних змін, так і на рівні впровадження першочергових невідкладних заходів, які забезпечать необхідні позитивні зрушення у функціонуванні відповідних правових інститутів.

Деталізований перелік завдань, заходів, очікуваних результатів та показників реалізації впровадження міститься в Плані дій щодо реалізації положень Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015–2020 роки, схваленому Радою з питань судової реформи.

Згідно з цього плану даний процес проходитиме в два етапи. Перший етап – невідкладне оновлення законодавства, спрямоване на відновлення довіри до судової влади та суміжних правових інститутів в Україні. Другий етап – системні зміни в законодавстві, в тому числі прийняття змін до Конституції України та комплексна побудова інституційних спроможностей відповідних правових інститутів.

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 864-р «Про визначення механізму впровадження Плану дій щодо реалізації положень Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки» від 19 серпня 2015 р., згідно якого Раді з питань судової реформи з урахуванням її основних завдань рекомендовано:

— визначити інституційних координаторів з виконання окремих заходів плану дій з числа органів, відповідальних за їх виконання, виходячи з компетенції таких органів (далі – інституційні координатори);

— розглянути питання щодо внесення змін до плану дій в частині визначення органів, відповідальних за виконання окремих заходів плану дій, зокрема у разі відсутності в таких органів відповідної компетенції для виконання функцій інституційного координатора, а також у разі внесення інституційними координаторами відповідних пропозицій;

— оприлюднити План дій на офіційному веб-порталі ради та забезпечити його регулярне оновлення у разі внесення до нього змін;

— подати зазначені річні плани роботи до Ради з питань судової реформи.

А НААУ мовчить

При тому саме Національна асоціація адвокатів України визначена інституційним координатором з виконання Плану заходів  питань реформування адвокатури, про що вказується на сайті ради. Проте досі не було обговорення плану дії щодо реалізації стратегії на загальнонаціональному рівні.

Для визначення механізмів реалізації реформування адвокатури в межах Стратегії 2015–2020 років НААУ та РАУ мала забезпечити та в двомісячний строк надати й оприлюднити річний план дій з реалізації стратегії та реформи адвокатури. Відсутність усвідомлення нагальності змін, як і мотивації до дій, несистематичність роботи НААУ в частині механізмів реалізації стратегії, призведе до того, що адвокатура знову опиниться в хвості реформ.  Тож слід терміново розробити таку концепцію реформування адвокатури та прийняти Програми реформування адвокатури, визначивши конкретні заходи, терміни їх виконання й виконавців, внести зміни в діючі закони та інші нормативно-правові акти відповідно до загальновизнаних міжнародних норм і стандартів, а також прийняти нові акти НААУ.

На другому етапі мають відбутися основні інституційні перетворення. На третьому, заключному етапі необхідно впровадити нормативно-правовий та науково-методичний супровід функціонування оновленої адвокатури. Сьогодні як ніколи потрібні фундаментальні дослідження щодо законодавчого забезпечення подальшої реформ адвокатури. У той же час жодного засідання Науково-консультативної ради при НААУ за три роки не було.

Варто сказати й те, що чотири нові законопроекти не відповідають сучасним умовам розвитку інституції, що прикро, бо зміни необхідно впроваджувати невідкладно. 

Що вимагається вже зараз?

Наразі слід негайно розробити план дій із реалізації стратегії та реформи адвокатури. Він має охоплювати чотири етапи:

Посилення гарантій здійснення адвокатської діяльності, забезпечення доступності безоплатної правової допомоги:

— у короткостроковій перспективі визначення видів правової допомоги, які можуть здійснюватися лише адвокатом, що дасть змогу підвищити якість надання правової допомоги та якість здійснення правосуддя в цілому, не обмежуючи при цьому учасників судового процесу у праві на доступ до правосуддя;

— зміцнення на інституційному рівні Національної асоціації адвокатів України для забезпечення належної професійної діяльності адвокатури, управління юридичними професіями та представництва колективних інтересів адвокатів;

— забезпечення балансу повноважень органів адвокатського самоврядування, у тому числі кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; удосконалення системи підзвітності органів адвокатського самоврядування, посилення відповідальності їх членів;

— підвищення вимог до здійснення адвокатської діяльності, зокрема посилення професійних та морально-етичних вимог до осіб, які мають намір отримати статус адвоката, та дисциплінарного контролю професії; уточнення підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, удосконалення правил дисциплінарного провадження щодо адвоката, диференціювання видів санкцій, які можуть бути застосовані до адвоката;

— удосконалення процедур складення кваліфікаційного іспиту, проходження стажування; удосконалення інституту помічника адвоката;

— удосконалення порядку підвищення кваліфікації адвокатів;

— удосконалення правового регулювання професійних прав та обов’язків адвокатів, гарантій здійснення адвокатської діяльності; упровадження ефективних механізмів притягнення до відповідальності посадових осіб за порушення гарантій незалежності адвокатів; посилення гарантій захисту адвокатської таємниці;

— удосконалення соціально-економічних, фінансових та оперативних умов здійснення правової діяльності завдяки впровадженню системи страхування професійної цивільної відповідальності адвокатів, а також надання адвокатам права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності;

— посилення управління інформаційними системами для більшої участі адвокатів у наданні послуг “електронного правосуддя”;

— спрощення доступу громадян до безоплатної правової допомоги через удосконалення стандартів якості надання безоплатної правової допомоги та їх дотримання; розширення можливості надання первинної та вторинної безоплатної правової допомоги у цивільних та адміністративних справах, у тому числі у регіонах, на більш високому рівні;

— забезпечення належного фінансування системи надання безоплатної правової допомоги як з державного бюджету, так і з приватних джерел.

Механізми реалізації стратегії

Для цього потрібно в найкоротший строк:

• розбудувати  професійну Національну  асоціацію адвокатів України (НААУ)  як гаранта незалежності і професійної  свободи кожного адвоката;
• приєднатися до Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства (ухвалених у Страсбурзі, жовтень 1988 року), гармонізувати з ним  положення  Правил адвокатської етики адвокатів України та профільного закону;
• забезпечити закріплення у Конституції та законах  суспільне значення, роль та місце адвокатури України у правовій державі;
• забезпечити законодавче визнання державою  Україна Основних  положень про роль адвокатів, прийнятих VIII Конгресом ООН по запобіганню злочинам     у серпні 1990 року;
• забезпечити реальний вплив уповноважених органів адвокатської спільноти на формування державних цільових програм у галузі права та розбудови правової держави;
• забезпечити на законодавчому рівні  функції для реального  впливу адвокатської спільноти на реформування правоохоронної системи, системи органів прокуратури та судів;
• забезпечити на законодавчому рівні  врахування пропозицій адвокатури по реформуванню кримінальної юстиції, кримінального процесу, реальну процесуальну рівність сторін обвинувачення та захисту;
• забезпечити беззаперечне дотримання  працівниками органів  досудового слідства і суддями  процесуальних прав суб’єктів кримінального провадження на правову допомогу адвокатів, з одного боку, й з іншого повагу до передбачених законом професійних гарантій та імунітетів адвокатам. Жодне порушення професійних прав та гарантій адвокатської діяльності з боку таких посадових осіб не повинно залишитися поза увагою керівництва НААУ, з послідовним залученням винних посадових осіб до відповідальності;
• забезпечити прийняття Верховною Радою України необхідних змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з урахуванням результатів широкого обговорення пропозицій адвокатами у регіонах;
• розробити та обговорити у регіонах стратегічні напрямки розвитку та діяльності НААУ на поточний рік; презентувати стратегію розвитку НААУ на наступний період;
• забезпечити реальну повноважність регіональних органів адвокатського самоврядування для виконання  ними покладених діючим законодавством функцій та забезпечити прозорість у діяльності Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України, її підконтрольність та підзвітність адвокатському співтовариству.

Усі дороги ведуть у парламент

Одне з важливих і невідкладних завдань наладити належний рівень комунікації між професійною організацією адвокатів – НААУ та профільним комітетом Верховної Ради. Як на мою думку, позиція РАУ в питаннях реформування має бути висловлена публічно. Вже майже рік діє комітет зі стратегічного розвитку НААУ, але стратегії НААУ досі немає. Вона має складатися з концептуальних принципів, напрацьованих протягом багатьох років і неодноразово обговорюваних адвокатською спільнотою, рецензованих міжнародними експертами. Тож на сьогодні місія НААУ представництва інтересів адвокатури не виконана. А новий з’їзд адвокатів  лише підтвердив «розбалансованість» адвокатури й небажання НААУ об’єднувати адвокатську спільноту різних регіонів, навіть якщо вони мають різні погляди на майбутнє професії. Деструктивний характер «холодної війни» між НААУ та Координаційним центром з надання безплатної правової допомоги (далі – БПД) вимагає термінового врегулювання основних спірних питань. Критикуючи БПД НААУ забуває, що критикує своїх членів.

Варто зазначити й те, що у зв’язку з відсутністю плану заходів із реалізації стратегії реформ НААУ роль адвокатури як елемента, що забезпечує змагальність у процесі, неухильно знижується. Хоча є сподівання, що адвокати, громадські організації адвокатів самі зможуть долучитися до процесу розробки стратегії реформи адвокатури та подальшої імплементації передбаченого в ній плану заходів. Це має бути важливий та новітній документ, який повинен надалі пройти широке публічне обговорення. Він стане основою для подальшої роботи Національної асоціації адвокатів України, інших об’єднань адвокатів, надасть нове дихання подальшому реформуванню адвокатури в нашій країні. Навіть більше: план заходів із реалізації стратегії реформ адвокатури повинен увійти до нової Стратегії Президента України.

Підвищення кваліфікації адвокатів

Першочерговим завданням має стати розвиток центру підвищення кваліфікації, адже створений НААУ центр так і не запрацював ефективно. Запропоновані постійно діючі безоплатні заходи з підвищення кваліфікації для адвокатів, що мали проводитися НААУ та регіональними радами, замінено на «масові заходи» для отримання сертифікатів про підвищення кваліфікації. Порядок акредитації та сертифікації осіб, які проводять такі заходи, НААУ досі не затверджено. Виникає питання: а як зараховуватимуться такі сертифікати? Адже порядком підвищення кваліфікації чітко визначено, хто може бути в якості експерта чи лектора. Це питання до організаторів таких «курсів». РАУ має звертати увагу не лише на успішні, а й на невдалі свої проекти та прийняті рішення. При тому, що жодного засідання комісії з акредитації та сертифікації при НААУ не було проведено.

Інші нагальні завдання

На підставі узагальнення проблем, які виникли під час реалізації Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», необхідно направити в парламент пропозиції щодо змін до Податкового кодексу, соціального захисту адвокатів, особливо питання пенсійного забезпечення.

Кожен адвокат має розуміти філософію рішень корпорації, яку ті, хто прийде після нас, будуть розвивати й збагачувати. Активізація, залучення адвокатів до процесу формування стратегії розвитку адвокатської спільноти є одним з головних завдань, які стоять перед органами самоврядування сьогодні. Здійснити це можливо, зробивши процес прийняття рішень такими органами максимально прозорим і публічним. Ухваленню важливих для адвокатів рішень має передувати широке обговорення, тоді такі рішення не будуть піддаватися критиці, а навпаки, супроводжуватимуться колективною волею до виконання.

Зараз адвокатура стикається з небажанням держави вести повноцінний діалог. Необхідно додатково лобіювати цілу низку гарантій незалежності адвокатів. Слід докласти багато зусиль для подальшого реформування в адвокатських колективах, причому це мають бути зусилля самих адвокатів, вчених-правників та експертів. Залишиться лише ініціювати, розробити, видати в цілому, затвердити й направити їх уповноваженому органу. Для цього ми активно маємо включитися в процес внесення змін до закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», КПК, Податкового кодексу.

Адвокатура хоче реформ

Адвокатське співтовариство об’єктивно зацікавлене в ефективності реформи правоохоронної системи, в незалежному, справедливому і кваліфікованому суді, у високому авторитеті судової влади, в розвитку правової державності в Україні. Зараз готуються нові зміни до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», працює робоча група в адміністрації Президента України й самими адвокатами вносяться вагомі пропозиції щодо вирішення проблем, що виникли при реалізації нинішньої редакції закону з метою посилення гарантій адвокатської діяльності.

Останнім часом інформаційний фон навколо реформи професії знову на піку. Адвокатське співтовариство завмерло в нетерпінні і страху в очікуванні нових законодавчих ініціатив.

Тож саме активізація цієї роботи, залучення адвокатів до процесу формування стратегії розвитку адвокатури є одним із головних завдань, які стоять перед органами самоврядування сьогодні. Повторно, здійснити це можливо, зробивши процес прийняття їх рішень максимально прозорим і публічним. Знову закрите обговорення законопроекту повторює історію ухвалення нині діючого Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Адвокатура має стати взірцем для всього суспільства. Замовчування сьогоднішніх її проблем створює нові проблеми для всієї адвокатської спільноти.

На мою думку, зараз адвокатурі України, усім нам потрібен серйозний, неупереджений і критичний аналіз ситуації, що склалася, чесне визнання причин помилок та невдач, визначення нагальних потреб асоціації, справжніх цілей і завдань її стратегічного розвитку, а також вибір найкращих засобів і методів для їх здійснення. Й при цьому маємо пам’ятати — головним для всіх нас має бути право і саме право.

Тези виступу на круглому столі: «Стан та перспективи реформування адвокатури України», що відбувся у Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя 15.10.2015.

Заступник Голови Союзу юристів України Катерина Коваль взяла участь у форумі «ДОБРОЧЕСНА І АПОЛІТИЧНА ФЕМІДА ЧЕРЕЗ КОНСТИТУЦІЙНІ ЗМІНИ»

Заступник Голови Союзу юристів України Катерина Коваль взяла участь у Форумі «Доброчесна і аполітична Феміда через конституційні зміни», який відбувся у Києві 19 жовтня 2015 року.

Учасниками заходу були народні депутати України, працівники Адміністрації Президента України, представники громадських організацій, адвокати, експерти.

Метою Форуму, організованого громадською платформою Реанімаційний пакет реформ, було публічне обговорення проекту змін до Конституції України в частині правосуддя.

Робота походила у формі секційних засідань:

• секція 1: Перепризначення чи переатестація суддів: який шлях очищення та перезапуску судової системи?
• секція 2: Політично незалежна Феміда.

Відкрита експертна дискусія стосувалася проблемних питань щодо змін до Конституції України та необхідних подальших кроків, націлених на досягнення широкої суспільної підтримки в процесі імплементації  судової реформи.

Організатори заходу певні, що дискусія не дала остаточних відповідей на зазначені питання, але важливо публічне обговорення проектів конституційних змін за участю громадськості, аби ці зміни змогли забезпечити реальну судову реформу та відповідали б вимогам суспільства. Відкрите обговорення забезпечить також легітимність оновленої Конституції України і широку народну підтримку  судової реформи.

Завершилося формування нової Громадської ради при Міністерстві юстиції України.

До її складу обрано заступника Голови Союзу юристів України – Катерину Коваль, а також члена ради Союзу юристів України, Віце-президента Світового Конгресу українських юристів Данила Курдельчука.

07 жовтня 2015 року відбулося перше засідання цієї Громадської ради, на якому Головою Громадської ради обрано Данила Курдельчука. На засіданні затверджено також регламент Громадської ради, сформовано комітети та визначено основні напрямки роботи.

Заступник Голови Союзу юристів України Катерина Коваль взяла участь  у засіданні круглого столу на тему: «Стан та перспективи реформування адвокатури в Україні»

Серед учасників  круглого столу, який відбувся у Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, були народні депутати України, члени органів адвокатського самоврядування, представники громадських організацій, практикуючі адвокати, науковці, експерти.

На цьому заході обговорювалися такі питання:

• Механізми реалізації реформування адвокатури України в рамках «Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки»;
• Визначення видів правової допомоги, які можуть здійснюватися лише адвокатом;
• Підвищення вимог до здійснення адвокатської діяльності;
• Удосконалення правового регулювання професійних прав та обов’язків адвокатів, гарантій здійснення адвокатської діяльності; впровадження системи страхування професійної цивільної відповідальності адвокатів;
• Спрощення доступу громадян до безоплатної правової допомоги через удосконалення стандартів якості надання безоплатної правової допомоги та їх дотримання; забезпечення належного фінансування системи надання безоплатної правової допомоги.
• Забезпечення балансу повноважень органів адвокатського самоврядування, джерела фінансування органів адвокатури.

У своєму виступі К.Коваль наголосила на тому, що вперше такий «круглий стіл» організований на площадці парламентського Комітету з питань правової політики та правосуддя. Вона також зазначила, що  реформа адвокатури в Україні має відбуватися на основі вимог Ради Європи, членом якої є Україна. Реформування системи судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів, на її думку, потрібно проводити у два етапи. На першому етапі – має бути забезпечено якомога швидше оновлення законодавства, спрямоване на відновлення довіри до судової влади та суміжних правових інститутів в Україні. На другому етапі – мають статися системні зміни у законодавстві, передусім це – прийняття змін до Конституції України, а також комплексна побудова інституційних спроможностей відповідних правових інститутів.

Учасники «круглого столу» окрему увагу приділили питанням, пов’язаним з визначенням видів правової допомоги, які можуть здійснюватися лише адвокатами, спрощенням доступу громадян до безоплатної правової допомоги через удосконалення стандартів якості та забезпеченням балансу повноважень органів адвокатського самоврядування.

Зважаючи на важливість питань, що  порушувались на засіданні «круглого столу», К. Коваль запропонувала провести парламентські слухання щодо стану та  шляхів реформування адвокатури України.

Заступник Голови Союзи Юристів України Катерина Коваль взяла участь в роботі міжнародного семінару на тему:”Вища рада юстиції України: результати, досвід, виклики та рішення для України”, який відбувся 8-9 жовтня 2015 року у м.Києві.

Захід проводився за ініціативою Вищої ради юстиції (ВРЮ) та за сприяння міжнародних організацій, що працюють в Україні на підтримку реформ у сфері юстиції: Проекту Агенства США з міжнародного розвитку (USAID) “Справедливе правосуддя”, Проекту Європейского Союзу “Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні”, Проекту Ради Європи «Підтримка реформи системи суддівської відповідальності в Україні» та Спільного Проекту Ради Європи та Європейського Союзу «Консолідація розробки реформи у сфері юстиції в Україні».

У семінарі взяли участь члени ВРЮ і фахівці її секретаріату, представники суддівського корпусу та громадських організацій юридичного спрямування, а також іноземні експерти: судді, представники юстиції Литви, Грузії, Румунії, Молдови, Боснії і Герцеговини, Португалії, Франції та Італії.

Учасники семінару обговорили питання статусу та кола повноважень ВРЮ у контексті судової та конституційної реформ, що відбуваються в Україні;  ознайомились з європейськими та міжнародними стандартами стосовно процедури призначення суддів та їх дисциплінарної відповідальності, іноземним досвідом і практикою діяльності органів з подібними статусом та повноваженнями; обговорили варіанти оптимізації робочих процесів ВРЮ, зокрема впровадження стратегічного планування, автоматизації процесів, професійного розвитку персоналу, а також законодавчих змін для інституційного удосконалення ВРЮ.

Катерина Коваль у своєму виступі привернула увагу, зокрема, до невідповідності норм, які містяться у регламенті ВРЮ щодо проведення засідань секцій ради. Так, пунктом 34 регламенту ВРЮ закріплено, що якщо через відсутність необхідного кворуму (не менше двох третин складу секції) неможливо провести засідання секції, то за письмовим розпорядженням Голови Ради до участі у засіданні цієї секції, тимчасово, з правом голосу, залучається член Ради, який входить до складу іншої секції.

Проте, вже пунктом 63 цього ж регламенту визначено, що до роботи секції, у тому числі шляхом доручення підготувати окреме питання, можуть тимчасово залучатися члени іншої секції, але за рішенням Ради.

Таким чином, зазначила Катерина Коваль, така суперечність норм регламенту ВРЮ може бути підставою для оскарження рішення ВРЮ, підготовленого на засіданні секції, у т.ч. і у Європейському суді з прав людини.

За підсумками роботи семінару прийняті рекомендації, провадження яких сприятиме удосконаленню діяльності ВРЮ.

Шановні колеги-юристи!

Від імені Союзу юристів України, Всесвітньої організації юристів, Світового Конгресу українських юристів та особисто від мене прийміть щирі вітання з професійним святом

– Днем юриста!

Юристам належить провідна роль у процесі державотворення, формуванні правової культури,  захисті конституційних прав і свобод людини. Така почесна й нелегка місія вимагає високого рівня знань, досвіду та виняткових особистих якостей – честі, гідності, відданості справі, наполегливості.

В українському суспільстві, яке ґрунтується на принципі верховенства права, діяльність юриста не може обмежуватися лише сумлінним виконанням посадових обов’язків. Юрист має слугувати Його величності Закону, а також тим, чиї права і свободи йому довірено стверджувати і захищати. Обов’язок кожного юриста – бути порадником людини.

Союз юристів України, який є відкритим для всіх представників юридичних професій, незалежно від їх політичних поглядів, фахової спеціалізації і відомчої належності, всіляко сприяє формуванню таких якостей у вітчизняних правників, а також захищає їхні права.

Це має особливе значення за нинішніх надзвичайно складних умов, коли Українська Держава прямує тернистим шляхом побудови справді правового суспільства, коли відбувається глибоке реформування судової і правоохоронної  систем. З цими процесами наші громадяни пов’язують свої сподівання на краще життя, на гарантоване забезпечення своїх конституційних прав.

Щиро бажаю вам, шановні колеги, виправдати сподівання наших співвітчизників.

Сердечно дякую кожному з Вас  за віддану працю, зичу міцного здоров’я, родинного затишку і достатку. Творчої енергії, сил і наснаги Вам у нелегкій справі служіння Закону, нових вагомих здобутків в ім’я правової Української Держави!

Подальших успіхів в ім’я торжества Справедливості, на благо України і нашого народу!

Миру усім нам, миру нашій країні!

З повагою,
Голова Союзу юристів України,
Президент Всесвітньої організації юристів,
Президент Світового Конгресу українських юристів,
Віце-президент Міжнародного
Парламенту безпеки та миру                                                         Валерій Євдокимов

Заступник Голови Союзу юристів України, перший Омбудсман України, член правління Європейського інституту Омбудсмана Ніна Карпачова взяла участь в роботі Міжнародної науково-практичної конференції «Захист прав людини в адміністративному судочинстві: сучасний стан і перспективи розвитку в Україні», яка відбулася в Києві 1 жовтня 2015 року.

Конференція проводилася Вищим адміністративним судом України за підтримки Координатора проектів Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) в Україні, Проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Справедливе правосуддя» та Німецького фонду міжнародного правового співробітництва. У її роботі взяли участь представники судової, виконавчої та законодавчої гілок влади  нашої держави, фахівці та експерти інших країн Європи та США, науковці.

Ніна Карпачова передала вітальну адресу організаторам, учасникам і гостям Конференції від імені Союзу юристів України, Всесвітньої організації юристів та Світового Конгресу українських юристів. У своєму виступі вона зазначила, зокрема, що право на судовий захист є одним з фундаментальних прав людини. Запровадження в Україні адміністративної юстиції було дуже важливим кроком у розбудові правової держави на засадах принципів верховенства права та поваги до прав і свобод людини, адже саме адміністративна юстиція покликана захищати права людини у її відносинах з органами влади.

Союз юристів України послідовно відстоював необхідність утворення в Україні системи адміністративного судочинства і 10-річний досвід роботи адміністративних судів в Україні підтверджує правильність такої позиції.

Надзвичайно важливим кроком було прийняття сучасного Кодексу адміністративного судочинства України, де вперше на законодавчому рівні впроваджено принцип верховенства права у діяльності судів.

Водночас, адміністративному судочинству довелося витримати й серйозні випробування. Самі судді зазнавали втручань у їхню діяльність. У 2008 році, наприклад, доводилося захищати суддів Окружного адміністративного суду м. Києва, який намагалися ліквідувати указом тодішнього Президента України через те, що цей суд визнав незаконним його указ про дострокове припинення повноважень парламенту VI скликання.

Зараз, в умовах реформування судової системи, надзвичайно важливо зберегти і розвинути незалежну систему адмінсудів, виключити будь-які можливості прийняття замовних політично-вмотивованих, завідомо неправосудних рішень.

Потребує також якнайшвидшого розв’язання довготривала проблема невиконання вже прийнятих судових рішень. Десяткам тисяч українців, наприклад, доводиться роками чекати виконання рішень судів стосовно соціальних виплат. Загальна сума таких боргів, за різними оцінками, становить від 6 до 10 млрд. грн..

Про те, що діяльність або бездіяльність органів влади залишається головним чинником порушень прав людини в нашій країні, свідчать, зокрема,  масові звернення наших співвітчизників до Європейського суду з прав людини. Відтак, досвід, наукові доробки і ідеї, які представлятимуться на Конференції, є надзвичайно корисними і сприятимуть надійнішому судовому захисту громадян, гарантованого Конституцією України, і зрештою, сприятимуть забезпеченню стабільності в українському суспільстві, – зазначила Н. Карпачова.

Вона побажала учасникам конференції плідної роботи, нових вагомих здобутків в ім’я правової Української Держави!