Blog

Конституційна побудова сучасної демократії: яке в ній місце адвокатури?

Допомогти нашим читачам розібратися в цих процесах та скласти прогноз розвитку подій ми попросили заступника голови Союзу юристів України Катерину Коваль.

– Катерино Петрівно, сьогодні країна трансформується, відбувається конституційна реформа. Ваше ставлення до цих змін? 

– Серед стратегічних напрямків удосконалення правосуддя зазвичай декларуються: зміцнення статусу судової влади, підвищення ролі суду в суспільстві; подальше вдосконалення інститутів судової системи; вдосконалення судочинства, процедурних аспектів правосуддя; розширення доступності правосуддя; формування високого рівня професійної правової свідомості та правової культури суддівського корпусу; створення гідних організаційних умов для здійснення правосуддя; підвищення ефективності судового захисту тощо. Сучасний конституційний процес – забезпечення довіри між державними інституціями, політиками і суспільством.

Відновлення легітимності Конституції, розбалансоване конституційне регулювання, потреба виправлення змістовних недоліків, які стосуються різних правових інститутів, – це ті чинники, які й зумовили початок конституційної реформи. На рівні розуміння спільних завдань та орієнтирів серед фахівців неначе немає особливих розбіжностей щодо початку конституційної реформи. Й нинішній черговий  конституційний процес підготовки змін на фінальній стадії. Дискусія
щодо новацій у частині правосуддя завершується, однак мета реформи не може бути досягнута лише внесенням змін до Конституції України. Без  ухвалення імплементаційних законів одночасно з конституційними змінами неможливо реалізувати ту судову реформу, яку очікує суспільство.

Реформа адвокатури: запит суспільства й потреба адвокатів

– Чи долучали органи адвокатського самоврядування як представників адвокатури Украї­ни до підготовки нинішніх реформ? Які якісні зміни є необхідними, з Вашої точки  зору, щодо реформування самої адвокатури? 

– Якщо виходити з логіки та розумності, то ключове місце в процесі  обговорення й підготовки необхідної реформи судочинства мала би відігравати  адвокатура.  Та, як не дивно, жодного заходу  Національною асоціацією адвокатів України (НААУ) з питань обговорення конституційної реформи в частині  правосуддя та ролі адвокатури в ній не проведено. Хоча саме активізація цієї роботи, залучення адвокатів до процесу формування стратегії розвитку адвокатури є одним із головних завдань, які стоять перед органами самоврядування сьогодні. Здійснити це було б  можливо, зробивши процес обговорення пропозицій  адвокатів та органів самоврядування максимально прозорим і публічним. А ухваленню таких важливих для адвокатів рішень, як зміни до Конституції України,   мали  передувати широкі  обговорення в регіональних та національних органах самоврядування адвокатури України. НААУ,  на жаль,  виконує лише церемо­ніальну функцію.

Як забезпечити прозорість конституційного процесу, залучити адвокатську спільноту до цього процесу і врахувати запити суспільства щодо зміни системи, як дати поштовх до початку повноцінної судової реформи, як не втратити шанс реформувати адвокатуру, як досягнути консенсусу в парламенті й забезпечити довіру суспільства до запропонованих реформ ось ті питання, які необхідно було б терміново обговорювати адвокатськими колективами. Адвокатура мала сподівання, що результати відкритої професійної публічної дискусії сприятимуть належному втіленню конституційної та судової реформ, вирішенню проблемних питань змін до Конституції і забезпечать легітимність оновленого Основного Закону широку народну підтримку в процесі імплементації цих реформ. На жаль, адвокатура так і не стала суб’єктом правової політики держави. Слід враховувати, що кожен адвокат – носій індивідуальної політичної та правової культури. Й адвокати­практики мають бути творцями національної політики, а не сторонні­
ми спостерігачами. Звичайно, їх участь в обговоренні законопроектів не позбавлена політичних уподобань.

– Чи є політична воля щодо ухвалення нового Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» без політичного забарвлення та політичних пріоритетів?

– Органи державної влади ніколи не бажали наділяти
адвокатуру та органи її самоврядування державними функціями у сфері правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Таке положення містилося в проекті Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яким передбачалося створення професійного самоврядування за європейською
моделлю, коли держава як
єдиний засновник організації професійного самоврядування нормативно­правовим актом делегує свої владні публічні повноваження органам організації професійного самоврядування. Якщо провести системний
аналіз  норм права, то можна стверджувати, що фактично саме відмінності у функціональному призначенні й характері діяльності юридичних осіб публічного права і юридичних осіб приватного права зумовлюють особливості їх створення та діяльності.

У світовій практиці все чіткіше простежується тенденція до відокремлення адвокатури від держави та органів влади, до відходу і усуненню адвокатських асоціацій від публічності та публічно­правових функцій. Саме з урахуванням вищезгаданих рекомендацій законодавець України відобразив міжнародні стандарти та тенденції з регулювання правовідносин суб’єктів, пов’язаних із наданням правової допомоги, їх правового становища й покладених на них функцій у законодавстві Украї­ни, закріпивши, що адвокатура України – це некомерційна організація, створена з метою саморегулювання, заснована на членстві, об’єднуюча суб’єктів професійної приватноправової діяльності адвокатів.

Законодавством України органи самоврядування адвокатури не наділені державою владними повноваженнями у сфері публічно­правових відносин і в їх діяльності відсутні елементи публічності. Можливо саме тому адвокатура не стала суб’єктом правової політики держави.

Країни з розвиненою демократією не бояться зміцнювати адвокатуру, підносити її незалежність і професійний рівень, всіляко сприяти зростанню її ролі в демократичному суспільстві. А ось українській адвокатурі доводилося боротися за встановлення й дотримання аксіоматичних основ своєї
діяльності. Завданнями, для вирішення яких створювалося  самоврядне об’єднання, були: консолідація всіх адвокатів, їх об’єднань, що має забезпечити підвищення професійного рівня правової допомоги, яка надається адвокатами; організація підвищення кваліфікації адвокатів та посилення конт­ролю за якістю здійснення професійних обов’язків; вироблення норм адвокатської етики та забезпечення їх виконання; підвищення ролі адвокатури в державі; дотримання посадовими та іншими особами гарантій адвокатської діяльності; захист громадянських, соціальних та професійних прав адвокатів. Реалізація цих завдань на різних етапах розвитку української
адвокатури багато в чому залежала від організаційних засад створення та форм адвокатських колективів, характеру правової і політичної системи держави. Але попри неоднакову повноту їх вирішення на певних етапах, чітко простежується закономірність – ступінь незалежності й суверенності адвокатури визначається зрілістю демократичних інститутів держави. Своєю чергою, правовий статус адвокатури завжди був певним показником захищеності особи та одним з індикаторів рівня реалізації загальновизнаних основ правової держави й розвиненого громадянського суспільства. Підвищення ефективності діяльності вітчизняної адвокатури, якість і доступність адвокатської допомоги для всіх верств населення України — ось ті головні завдання, які стояли перед новоствореною НААУ.  Та із моменту  створення асоціації відбувається  поступова стагнація реформи адвокатури. Можливо саме через підміну її публічної функції на приватноправову.

Із прийняттям Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» правовідносини держави та адвокатури змінилися. З урахуванням порядку створення органів самоврядування адвокатури на підставі установчих документів, а не на підставі розпорядчих актів інших суб’єктів, органи самоврядування адвокатури відповідно до ст. 81 Цивільного кодексу України відносяться до юридичних осіб приватного права й не можуть бути віднесені до категорії юридичних осіб публічного права. Як наслідок, вони не наділені відповідними повноваженнями у сфері публічно­правових відносин. Наразі  Верховний Суд України в багаточисленних судових справах має визначити підсудність даних справ  через помилку законодавця.

Легітимність і відповідальність самоврядування тісно пов’язані, адже  важливо було довести цю легітимність будучи відповідальним перед адвокатським співтовариством, здійсненням діяльності на  максимально високому рівні якості  й роз’ясненням своїх дій і поведінки. На жаль, влада Януковича не дослухалася до
адвокатури,  не врахувала пропозиції робочої групи Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури (ВККА) та прийняла власний варіант Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Негласні зМіни

– Як Ви ставитесь до процесу підготовки змін  щодо реформування адвокатури?

– Наразі за ініціативи глави держави в Адміністрації Президента працює робоча група з підготовки стратегії реформування судоустрою та судочинства, інших суміжних правових інститутів, розробляється план дій щодо її впровадження. В цих рамках також здійснюється й опрацювання  законопроек­ту про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». На жаль, до складу робочої групи не увійшов жоден представник класичної адвокатури, як то
С. Сафулько, Т. Варфоломєєва, Й. Бронз та інші корифеї нашої професії, які знову усунуті від процесів підготовки нових змін. Тож цілком зрозуміло, чому цей проект став для класичної (або навіть канонічної) адвокатури громом серед ясного неба. Як на мою думку, позиція Ради адвокатів Украї­ни в питаннях реформування має бути висловлена публічно.
НААУ повинна була б мати свій проект і нову концепцію з урахуванням шляхів реалізації реформ. Вона має складатися з концептуальних принципів, напрацьованих протягом багатьох років і неодноразово обговорюваних адвокатською спільнотою, рецензованих міжнародними експертами. Негласні зМіни в новому законопроекті робочої групи при Президенті  закладають чергову недовіру  адвокатського співтовариства до суб’єктів законодавчої ініціативи. А анонсований проект закону, підготовлений  РАУ та обговорений на з’їзді адвокатів України, – «мертвонароджений». Це відбувається в стилі нинішнього керівництва НААУ: спочатку голосується публічно, потім правиться проголосоване – непублічно, потім виправлене – публікують і нарешті – не виконують ні проголосоване, ні опубліковане!

– Ваше особисте бачення реформування інституту адвокатури, чи забезпечено публічність обговорення даної реформи?

– Адвокатура має стати взірцем для всього суспільства. Замовчування сьогоднішніх її проблем створює нові проблеми для всієї адвокатської спільноти. РАУ має сприяти забезпеченню публічної інформації й обговоренню питань реформування з метою досягнення широкого розуміння і підтримки реформи. На сьогодні реалізація стратегії та плану дій відсутня, а час висуває вищі стандарти реформ, повторення «фальстарту» неприпустимо. В полоні інтриг і особистих амбіцій можна розгубити довіру колег та втратити час.

Для вирішення проблем адвокатури України як незалежної інституції в судочинстві є необхідність при доопрацюванні зазначених законопроектів врахувати історичний досвіт становлення адвокатури, збалансувати взаємні відносини адвокатури з гілками державної влади та нормативно закріпити заходи щодо вирівнювання наявного в даний час дисбалансу в рівноправному врегулюванні існуючих інститутів правової системи нашої держави. Чим, зокрема, усунути існуючі нині фактичні порушення таких конституційних засад судочинства, як рівність всіх учасників судового процесу, змагальність сторін та свобода в наданні суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості,
імплементувавши цей досвід у реформу судового устрою та чинне законодавство України. За нинішніх же обставин складається враження, що на сучасному етапі розвитку держави ані законодавча, ані виконавча, ані судова гілки влади не проявляють зацікавленості в забезпеченні існування сильної та незалежної адвокатури в Україні (можливо, саме тому, що остання за своїм статусом не відноситься до жодної із визначених у
ст. 6 Конституції України гілок державної влади). Адвокатура, поза сумнівом, не може претендувати на абсолютну свободу, вона має враховувати рівень суспільства, в якому існує. Але й вона повинна формувати потребу суспільства в універсальній адвокатурі. Ми маємо самі запропонувати спосіб уніфікації, щоб держава не вирішила проблему за нас. Адвокатські групи впливу чітко визначилися зі своїми позиціями з монополією адвокатури й відступати не бажають. А юридична громадськість добре знає, що проблема прийняття нового закону виникла не сьогодні. Думаю, першочерговим завданням наразі є пошук компромісу та узгодження спірних положень, які стосуються порядку доступу до професії, створення й компетенції органів професійного самоврядування.

– Законність обрання членів Вищої ради юстиції від адвокатури, на Вашу думку, залишається під питанням? Прокоментуйте, будь ласка, перебіг судового процесу про визнання недійсними рішень
з їзду адвокатів.

– Свого часу саме порушення принципів прозорості та відкритості в роботі НААУ та РАУ й зумовили та зміцнили недовіру до них адвокатів і, зрештою, стали причиною призначення позачергового з’їзду адвокатів України після Революції Гідності. А численні порушення організації й проведення самого з’їзду, недотримання про­цедур, незабезпечення принципів виборності, гласності, як передбачено ст. 43 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пізніше стали безперечною підставою розгляду цілого ряду судових справ. У подальшому, наполегливо виконуючи ці незаконні рішення, НААУ й РАУ таким чином  заблокували роботу ВКДКА і ВРКА. Так результати виборів до Вищої ради юстиції були скасовані судами через допущені порушення при підготовці з’їзду й ухваленні рішень.

Закладені порушення при проведенні чергового з їзду і нових  виборів до ВРЮ від адвокатури  привернули  увагу правників до проблеми якості формування Вищої ради юстиції, яка повинна стати незалежним державним органом, що відповідає за всі питання формування високопрофесійного суддівського корпусу та забезпечення незалежності суддів. Складається враження, що був реалізований чийсь план диверсії для закладення підстав нелегітимності Вищої ради юстиції.

Проведення чергового з’їзду адвокатів України з численними порушеннями та обрання в незаконний спосіб членів ВРЮ стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду. У даному разі я виступаю як адвокат правової системи, а відповідальність за легітимність членів Вищої ради юстиції від адвокатури  у даній справі мають взяти на себе судді всіх інстанцій. Зазначу, що членом ВРЮ П. М. Гречківським заявлено відвід судді
І. М. Погрібніченку, який слухає дану справу. Наступний розгляд справи призначено на 22 грудня у складі трьох суддів.

 

– Сьогодні є впевненість у тому, що новий законопроект «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забезпечить права та гарантії адвокатів краще ніж чинний?

– Адвокатура багато років стояла  перед нагальною потребою визначення нових векторів подальшого розвит­ку, що було зумовлено загостренням політичної ситуа­ції, рядом зовнішніх загроз та внутрішніх ризиків, погіршенням соціально­економічних показників у країні, трансформацією правової системи, що не могло не відобразитись на українській адвокатурі в цілому. Тож сьогодні постала потреба запропонувати черговий законопроект про адвокатуру та адвокатську діяльність, який би враховував сучасний стан адвокатури й не надумані, штучні, а реальні, виклики для її становлення як європейської демократичної правозахисної інституції в ук­раїнському соціально­правовому просторі.

Адвокатура України обрала європейський шлях розвитку й послідовно повинна рухатися вперед. Необхідна інтелектуальна консолідація всієї адвокатської спільноти, програма реформи адвокатури та стратегія розвитку.

Демократичність держави багато в чому залежить від громадської позиції, що панує в суспільстві. Але, щоб змінити ситуацію, треба, аби громадяни ставали активнішими і мали чітку громадянську позицію. Юридична спільнота не виняток. І саме адвокати можуть сприяти зміні ситуації в державі, якщо запровадять вільний громадський рух у своєму оточенні.

На останок, користуючись нагодою хочу привітати всіх колег із професійним святом – Днем адвокатури. Бажаю завжди стояти на сторожі прав та свобод людини, особливо в нинішні непрості часи. Вірю в світле майбутнє нашої держави, у якому адвокати мають відігравати ключову роль. Бажаю міцного здоров’я, сімейного благополуччя, невичерпної енергії та нових досягнень. Миру усім нам!

Спілкувався
Максим ІЛЛЮК

 

Дана стаття опублікована у загальнонаціональній правовій газеті «Юридичний вісник України»
№50 (1067) від 19-25 грудня 2015 року.

Шановні адвокати України!

Від імені Союзу юристів України, Світового Конгресу українських юристів, Всесвітнього юридичного альянсу та особисто від мене прийміть щирі вітання з професійним святом –

Днем адвокатури!

Однією з гарантій успішного розвитку України як демократичної, соціальної, правової держави є належне функціонування адвокатури – недержавного самоврядного інституту, що забезпечує здійснення захисту прав і свобод людини, надання правової допомоги на професійній основі.

Разом з українським суспільством адвокатська спільнота долає непростий шлях реформ в усіх сферах життя нашої країни, вчиться справжньому самоврядуванню, прагне здійснювати діяльність на принципах верховенства права, законності, незалежності.

Бажаю Вам, шановні колеги, успіхів у всіх Ваших добрих справах. Нових професійних досягнень Вам, натхнення та добрих результатів у почесній справі служіння Людині. Мудрості Вам, мужності й витримки у відстоюванні справедливості, неупередженості та непохитності, вірності  ідеалам правди.

Нехай зігрівають Ваші серця людське визнання і вдячність.

Від усієї душі зичу кожному невичерпної енергії і оптимізму, міцного здоров’я, душевного тепла і сімейного затишку!

Миру Вам, Миру нашій Україні!

З повагою,
Голова Союзу юристів України
Президент Світового Конгресу українських юристів,
Президент Всесвітнього юридичного альянсу                          Валерій Євдокимов

11 грудня в місті Миколаїв відбулася щорічна церемонія вручення нагороди «Юрист року Миколаївщини» в рамках Всеукраїнського тижня права.Організаторамі цієї регіональної програми, яка об’єднала юристів державної сфери, приватного та громадського секторів, стали Миколаївська обласна організація Всеукраїнської громадської організації «Союз юристів України» ( Сергій Шаталюк).
За 4 роки на нагороду «Юрист року Миколаївщини» були номіновані більш ніж 200 чоловік, 61 з яких стали лауреатами нагороди.
Лауреатами нагороди стали:
– У номінації «Співробітник апеляційного суду» – Мікульшіна Анна Анатоліївна, помічник судді Апеляційного суду Миколаївської області;
– У номінації «Співробітник загального суду» – Афоніна Світлана Миколаївна, помічник голови Заводського районного суду м.Миколаєва;
– У номінації «Співробітник господарського суду» – Бурлаченко Аліна Дем’янівна, помічник судді Господарського суду Миколаївської області;
– У номінації «Співробітник адміністративного суду» – Рибіцька Катерина Олександрівна, помічник заступника глави Миколаївського окружного адміністративного суду;
– У номінації «юрист органів виконавчої влади» – Сугак Тетяна Володимирівна, начальник юридичного відділу головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області;
– У номінації «Юрист органів юстиції» – Зубрицька Анастасія Олександрівна, начальник відділу судової роботи та міжнародного співробітництва Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області;
– У номінації «Співробітник органів прокуратури» – Кручко Олена Сергіївна, прокурор прокуратури Баштанського району Миколаївської області;
– У номінації «Юрист органів внутрішніх справ» – Воловик Павло Олександрович, заступник начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області, полковник міліції.
– У номінації «Юрист – співробітник СБУ» – Сабенгус Олександр Володимирович, старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу Управління служби безпеки України в Миколаївській області;
– У номінації «Юрист органів Державної фіскальної служби» – Кирилов Олександр Володимирович, заступник начальника управління – начальник відділу правового супроводження перевірок Головного управління Державної фіскальної служби України в Миколаївській області;
– У номінації «юрист органів місцевого самоврядування» – Летюча Світлана Володимирівна, заступник директора юридичного департаменту Миколаївської міської ради;
– У номінації «Адвокат» – Прилука Євген Валерійович, адвокат Миколаївської обласної колегії адвокатів;
– У номінації «Юрисконсульт» – Слободянюк Дмитро Сергійович, юрисконсульт ТОВ «Техніка і технології»;
– У номінації «Нотаріус» – Шульга Тетяна Володимирівна, нотаріус Снігурівського нотаріального округу;
– У номінації «Юрист року Миколаївщини» – Воробйова Ірина Анатоліївна, головний спеціаліст юридичного сектору Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій України в Миколаївській області;
– У номінації «Студент – юрист» – Перебийніс Світлана Валеріївна, студентка Миколаївського інституту права Національного університету «Одеська юридична академія»;
– У номінації «Кращий журналіст у вихованні правової свідомості громадян» – Веселовська Вікторія Вікторівна, член правління Миколаївської обласної громадської організації «Миколаївський прес-клуб».
Церемонія вручення відбулася у великій сесійній залі Миколаївської обласної ради.
На адресу організаторів та лауреатів премії надійшли поздоровлення від Міністра юстиції Павла Петренка, голови Спілки юристів України Валерія Євдокимова, народного депутата України Давида Макарьяна, глави Миколаївської обласної ради Вікторії Москаленко.

Відповідальний секретар Ради Союзу юристів України, віце-президент Союзу Чорнобиль України Володимир Яценко взяв участь у підсумковому засіданні «Соціальної Ради України».

Учасниками цього форуму, який відбувся 16 грудня в м. Києві,  були народні депутати України, керівники і представники громадських правозахисних організацій соціального прямування з багатьох регіонів України.

Директор Інституту соціального захисту громадян Світлана Науменко поінформувала про заходи, що здійснювалися протягом поточного року щодо надання допомоги постраждалим мешканцям зони АТО, учасникам антитерористичної операції і  переселенцям, захисту ветеранів війни і праці, дітей, воїнів-інтернаціоналістів, чорнобильців, людей з обмеженими можливостями…

Володимир Яценко у своєму виступі зазначив, зокрема, що людською цивілізацією напрацьовані правила стосунків між державою і людиною, які закріплені, зокрема, у Загальній декларації прав людини,  Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, інших фундаментальних міжнародних документах з прав людини. Цим документам відповідає і Основний Закон нашої країни – Конституція, де зафіксовані такі базові речі,  як верховенство прав людини, рівність усіх громадян, право кожного на достатній рівень життя… У статті 8 чітко  зазначено, що Конституція України має найвищу силу і всі закони й інші акти мають відповідати Конституції. Ця вимога стосується і Закону про Державний бюджет України. Нажаль, соціальні стандарти, які пропонуються  Кабінетом Міністрів України в проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», а саме  – прожитковий мінімум і мінімальна зарплата –  нижчі удвічі,  ніж вони мали б бути за розрахунками Мінсоцполітики. Тобто, пропонується фактично  мільйони наших співвітчизників позбавити конституційного права  на належні, людські засоби існування.

Неправомірними є також наміри реалізовувати  соціальні гарантії громадянам, встановлені Законами України, за рішеннями місцевих рад. Це може спричинити  порушення конституційного принципу рівності прав громадян, в залежності від місця їхнього проживання.

Отже,  суворе дотримання норм Конституції є гарантією надійного соціального захисту громадян України, і, зрештою, забезпечення миру в суспільстві, стабільного, динамічного розвитку нашої країни, – наголосив В.Яценко.

Голова Союзу юристів України Валерій Євдокимов взяв участь в урочистому засіданні Вченої ради Київського університету права НАН України з нагоди 20-річчя цього закладу.

 Учасниками цього заходу, який відбувся 11 грудня 2015 року, були також  народні депутати України, представники Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Національної академії наук України, Міністерства освіти і науки України,  провідні науковці, судді, представники дипломатичних місій та міжнародних організацій, Почесні доктори Київського університету права НАН України.

 

Прибули також делегації з Батумського державного університету ім. Шота Руставелі, Тбіліського університету ім. Давида Агмашенебелі (Грузія), Варненського вільного університету ім. Чорноризця Храбра (Болгарія), Академічного співтовариства ім. Михайла Балудянського (Словацька республіка).

Вітаючи колектив Університету з ювілеєм, В. Євдокимов зазначив, зокрема що за 20 років діяльності Університет права став одним з найавторитетніших  навчальних закладів України. Правильно визначена концепція діяльності, побудована на інтеграції юридичної освіти і фундаментальних теоретичних досліджень у галузі права, дозволяє його колективу завжди бути на висоті вимог часу, активно запроваджувати у навчальний процес новітні ідеї, досягнення і відкриття, органічно поєднувати неоціненний потенціал науково-викладацького складу і амбітність молодого покоління українських правників. Це особливо важливо зараз, у період нелегких випробувань і глибокого реформування усіх сфер державного і суспільного життя країни.

В. Євдокимов особливо відзначив, що протягом усього часу Союз юристів України активно співпрацює з Університетом і усіляко підтримує у всіх добрих справах. Яскравим прикладом такої співпраці є нещодавнє наукове видання книги «Європейське серце прав людини».

Він висловив впевненість, що у подальшому авторитет Університету лише зміцнюватиметься, а разом зростатиме і його вклад у розвиток правової науки, і, зрештою, у забезпечення демократичних прав і свобод громадян, гарантованих Конституцією України.

За рішенням Виконкому Ради Союзу юристів України від 8 грудня 2015 року кількох співробітників Київського університету права нагороджено Почесними грамотами Союзу юристів України.

 

 

Учасниками цього заходу, який відбувся 11 грудня 2015 року, були також  народні депутати України, представники Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Національної академії наук України, Міністерства освіти і науки України,  провідні науковці, судді, представники дипломатичних місій та міжнародних організацій, Почесні доктори Київського університету права НАН України.

 

Прибули також делегації з Батумського державного університету ім. Шота Руставелі, Тбіліського університету ім. Давида Агмашенебелі (Грузія), Варненського вільного університету ім. Чорноризця Храбра (Болгарія), Академічного співтовариства ім. Михайла Балудянського (Словацька республіка).

Вітаючи колектив Університету з ювілеєм, В. Євдокимов зазначив, зокрема що за 20 років діяльності Університет права став одним з найавторитетніших  навчальних закладів України. Правильно визначена концепція діяльності, побудована на інтеграції юридичної освіти і фундаментальних теоретичних досліджень у галузі права, дозволяє його колективу завжди бути на висоті вимог часу, активно запроваджувати у навчальний процес новітні ідеї, досягнення і відкриття, органічно поєднувати неоціненний потенціал науково-викладацького складу і амбітність молодого покоління українських правників. Це особливо важливо зараз, у період нелегких випробувань і глибокого реформування усіх сфер державного і суспільного життя країни.

В. Євдокимов особливо відзначив, що протягом усього часу Союз юристів України активно співпрацює з Університетом і усіляко підтримує у всіх добрих справах. Яскравим прикладом такої співпраці є нещодавнє наукове видання книги «Європейське серце прав людини».

Він висловив впевненість, що у подальшому авторитет Університету лише зміцнюватиметься, а разом зростатиме і його вклад у розвиток правової науки, і, зрештою, у забезпечення демократичних прав і свобод громадян, гарантованих Конституцією України.

За рішенням Виконкому Ради Союзу юристів України від 8 грудня 2015 року кількох співробітників Київського університету права нагороджено Почесними грамотами Союзу юристів України.

Шановні судді та працівники судів!

Від імені Союзу юристів України,  Світового Конгресу українських юристів, Всесвітнього Юридичного Альянсу та особисто від мене прийміть щирі вітання з  професійним святом —

Днем працівників суду!

Удосконалення вітчизняної системи правосуддя, що має за мету гарантувати кожному надійний захист його конституційних прав і свобод, наблизити вітчизняне судочинство до європейських стандартів, є пріоритетним напрямом демократичних реформ в нашій країні.

З успішною реалізацією цього стратегічного завдання українське суспільство пов’язує сподівання  на побудову справжньої правової держави, де гарантовано забезпечуються принципи Верховенства Права і Справедливості. Тому сьогодні, як ніколи, витребувані високий професіоналізм суддів і працівників судів, їхній позитивний досвід, а також виняткові особисті якості – честь, гідність, людяність.

Від Ваших зусиль, шановні колеги, залежить надійність  правового захисту громадян, гарантованого Конституцією України, а відтак і забезпечення в нашому суспільстві стабільності й громадянського миру.

Від щирого серця бажаю усім міцного здоров’я, родинного затишку і достатку. Творчої енергії, сил і наснаги Вам у почесній справі служіння Закону і Людині, нових вагомих здобутків в ім’я України і нашого народу!

З повагою,

Голова Союзу  юристів України,
Президент Світового Конгресу українських юристів,
Президент Всесвітнього Юридичного Альянсу                        Валерій  Євдокимов

Генеральному прокурору України
Шокіну В.М.,
працівникам і ветеранам вітчизняної прокуратури!

Від імені Союзу юристів України, Світового Конгресу українських юристів та Всесвітнього юридичного альянсу щиро вітаю Вас, всіх працівників і ветеранів вітчизняної прокуратури з

Днем працівників прокуратури України!

 

Вітчизняна прокуратура посідає важливе місце серед державних інституцій, виконуючи важливі функції на засадах законності, справедливості, незалежності, верховенства права та визнання людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю.

Сьогодні, коли українська держава прямує тернистим шляхом подальшої розбудови правового суспільства, від професійності, принциповості та сумлінності працівників прокуратури великою мірою залежить забезпечення законності та правопорядку в країні, дотримання конституційних прав і свобод наших співвітчизників.

У цей святковий день слова шани та подяки адресую ветеранам органів прокуратури, а також тисячам працівників прокуратури, які демонструють на доручених ділянках роботи високу професійність, знання своєї справи, громадянську мужність і відповідальність, сприяють розв’язанню назрілих невідкладних завдань, захищаючи нашу країну і її громадян.

Бажаю усім міцного здоров’я, успіхів у всіх добрих справах, щастя і добра.
Миру Вам, миру нашій Україні!

 

З повагою,
Голова Союзу юристів України,
Президент Всесвітньої організації юристів,
Президент Світового Конгресу українських юристів,
Віце-президент Світової Організації Держав Безпеки і Миру,
Президент Всесвітнього Юридичного Альянсу                        Валерій Євдокимов

До Союзу юристів України надійшло повідомлення з Брюселю щодо реєстрації міжнародної некомерційної організації World Jurist Alliance (Всесвітній Юридичний Альянс), Президентом якої обрано Євдокимова Валерія Олександровича. До повідомлення додаються копії відповідного Указу Короля Бельгії, а також Статут Альянсу.

Всесвітній Юридичний Альянс є  добровільним, неурядовим, некомерційним об’єднанням юристів різних країн світу. Він здійснює свою діяльність на території держав, де є члени Альянсу, відповідно до законодавства цих держав, норм міжнародного права та Статуту.

Головною метою Всесвітнього Юридичного Альянсу  є  об’єднання зусилль юристів усього світу задля захисту прав та свобод людини, сприяння реалізації гуманних і миролюбних ініціатив  громадських та державних організацій, проектів та програм міжнародного та національного розвитку.

Всесвітній Юридичний Альянс сприятиме розширенню демократії та гласності у правотворчості, вивченні і вдосконаленні практики застосування законодавства, зміцненню правової основи діяльності юристів, їх соціально-правової захищеності, а також підвищенню престижу юридичної професії. Завдання Альянсу відображує гасло: «Світом має правити не сила, а закон»

Щирі вітання Євдокимову Валерію Олександровичу від членів Виконкому Ради Союзу юристів України з нагоди його обрання Президентом міжнародної організації World Jurist Alliance (Всесвітній Юридичний Альянс) у Брюселі. Бажаємо здоров’я і успішної реалізації статутних завдань Альянсу.