Blog

Окружним адміністративним судом міста Києва зареєстровано позов до Державної установи «Академія патрульної поліції » щодо оскарження наказу про відсторонення від роботи через відсутність щеплення проти COVID.

Про це повідомляє пресслужба ОАСК.

Зокрема, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Академії патрульної поліції від 8.11.2021 р. про відсторонення його від виконання службових обов’язків та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу. Наразі суд вирішує питання відкриття провадження в адміністративній справі.

Це вже дев’ятий позов до суду стосовно відсторонення від роботи через відсутність щеплення проти COVID-19 за останній місяць. 

У Верховному Суді підготували щотижневий огляд рішень, ухвалених Судом за період із 6 по 10 грудня 2021 року.

7 грудня 2021 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розглянув справу, у якій підприємство оскаржило витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданий структурним підрозділом обласного департаменту Держгеокадастру.

Позивач доводив, що відповідач не застосував вплив локального фактора «знаходження земельної ділянки в санітарно-захисній зоні» щодо території, на якій розташовано виробничо-складські приміщення та офіс із прибудовою, що призводить  до зайвих витрат орендної плати позивача в розмірі 127 272,00 грн на рік.

Верховний Суд погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій, які відмовили в задоволенні позовних вимог,  з огляду на таке.

Вихідними даними для обчислення коефіцієнта впливу локальних факторів є, зокрема, генеральні плани населених пунктів. У генеральному плані міста не зазначені дані, які були б підставою для застосування бажаного локального фактора.

(Постанова КАС ВС від 7 грудня 2021 року у справі № 808/423/18)

8 грудня Касаційний цивільний суд у складі ВС розглянув справу про повернення боргу за договором оренди нежитлового приміщення.

Орендар та орендодавець уклали угоду про припинення дії договору оренди, однак на той момент накопичилася заборгованість з орендної плати, і орендодавець просив суд стягнути її з орендаря.

Суд першої інстанції задовольнив позов, апеляційний суд змінив попереднє рішення в частині суми стягнутого боргу.

КЦС ВС підтвердив право позивача на стягнення коштів, однак змінив мотивувальну частину рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Касаційний суд погодився з доводами відповідача, що договір оренди підлягав нотаріальному посвідченню, відповідним чином він завірений не був, а тому є нікчемним.

Водночас якщо договір оренди нікчемний, то майно відповідачем було набуте безпідставно, і відповідно до ст. 1212 ЦК України позивач має право на відшкодування шкоди за користування чужим майном.

(Постанова КЦС ВС від 8 грудня 2021 року у справі № 759/9443/17)  

Кожному гарантовано право захищати своє життя і здоров’я, а також життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань. Самооборона це реакція на загрозу: якщо виникає небезпечна подія і особа сприймає їх як реальну, тоді є можливим вжиття необхідних захисних заходів.

Про це повідомляє пресслужба Координаційного центру з надання правової допомоги.

Що таке необхідна оборона?

Відповідно до статті 19 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Згідно зі статтею 36 Кримінального кодексу України Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.

Які засоби можна використовувати для самооборони?

Порядок придбання і застосування засобів самозахисту, регулюється Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 р. № 2471-ХІІ, Постановою КМ України «Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої і дратівної дії» від 07.09.1993 р. № 706, а також Наказом МВС України «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення вогнепальної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, заряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї і вибухових матеріалів» від 21.08.1998 р. № 662.

Згідно з вказаними актами громадяни, досягнувши відповідного віку, можуть мати у власності та використовувати такі спеціальні засоби:

• без отримання спеціального дозволу:
• пневматичну зброю калібром менше 4,5 міліметрів і швидкістю польоту кулі нижче 100 метрів в секунду;
• газові балончики;
• з отриманням спеціального дозволу:

– газовий пістолет, револьвер і патрони до них, заряджені
речовинами  сльозоточивої  та дратівної дії;

– вогнепальну мисливську зброю;

–  пневматичну зброю – пістолети, револьвери, гвинтівки калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду;

– холодну зброю – предмети та пристрої, конструктивно призначені та за своїми властивостями придатні для неодноразового заподіяння шляхом безпосередньої дії тяжких (небезпечних для життя в момент спричинення) і смертельних тілесних ушкоджень, дія яких ґрунтується на використанні м’язової сили людини.

Як не перевищити межі сомооборони?

Захищаючи себе, близьких і свою власність слід пам’ятати про надзвичайно важливий нюанс – межі необхідного самозахисту. Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання.

Згідно з кримінальним законодавством перевищенням меж необхідної оборони є умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статті 118 (умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони) та статті 124 (умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони) КК України.

При цьому заподіяння тяжкої шкоди визнається умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода.

Для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов’язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання. До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об’єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна (постанова Верховного Суду по справі № 342/538/14-к від 26.04.2018).

Також для того, щоб встановити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не тільки відповідність або невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, яка загрожувала особі, що захищалася, і обставини, які могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров’я) та інші обставини (постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002).

Коли особа не притягається до кримінальної відповідальності за перевищення меж необхідної оборони?

Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж самооборони, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту.

Не є перевищенням меж необхідної оборони і не тягне кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів, незалежно від тяжкості шкоди, заподіяної тому, хто посягає для:

• захисту від нападу озброєної особи,
• захисту від нападу групи осіб,
• відвернення протиправного насильницького проникнення у житло чи інше приміщення.

ВРУ внесла зміни до Закону України «Про Державну прикордонну службу України» щодо вдосконалення порядку використання та застосування заходів примусу, бойової техніки та озброєння особовим складом Державної прикордонної служби України. Зміни були офіційно опубліковані в газеті «Голос України» та набирають чинності вже сьогодні.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Прикордонники отримали право здійснювати на підставах та у порядку, встановлених законодавством, візуальний огляд осіб, речей, товарів (вантажів), транспортних засобів (поверхнева перевірка), а так само особистий огляд затриманих осіб та огляд і, в разі потреби, вилучення речей, що можуть бути речовими доказами або заподіяти шкоду життю і здоров’ю людини.

Закон України «Про Державну прикордонну службу України» доповнено статтею ст. 21-7 «Підстави та порядок здійснення поверхневої перевірки».

Відповідно до внесених змін поверхнева перевірка здійснюється щодо осіб, речей, товарів (вантажів) і транспортних засобів, які перебувають у контрольованому прикордонному районі, в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України або контрольному пункті в’їзду-виїзду.

Поверхнева перевірка може здійснюватися у таких випадках:

1) у разі порушення особою чи спроби особи порушити прикордонний режим, режим у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України, режим у контрольних пунктах в’їзду-виїзду або зашкодити інтересам національної безпеки України;

2) у разі перебування особи в межах прикордонної смуги без відповідного дозволу;

3) у разі наявності підстав вважати, що в транспортному засобі перебуває правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб;

4) у разі наявності підстав вважати, що в особи чи в транспортному засобі знаходиться річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю і здоров’ю людини;

5) якщо транспортний засіб або річ особи є знаряддям вчинення правопорушення та/або знаходяться в місці, в якому могло бути вчинено правопорушення;

6) в інших випадках, передбачених законодавством або рішенням суду.

Поверхнева перевірка полягає у здійсненні візуального огляду особи, у тому числі проведенні по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, а також візуального огляду речей особи для перевірки наявності речей, обіг яких заборонено чи обмежено або які становлять загрозу життю і здоров’ю такої особи або інших осіб.

Поверхнева перевірка не здійснюється стосовно осіб, які відповідно до законодавства користуються правом недоторканності або мають дипломатичний імунітет.

Поверхнева перевірка проводиться військовослужбовцями та працівниками Державної прикордонної служби України однієї статі з особою, стосовно якої проводиться така поверхнева перевірка.

У невідкладних випадках поверхневу перевірку може здійснити будь-яка уповноважена посадова особа Державної прикордонної служби України, за умови використання спеціального приладу або засобу.

Поверхнева перевірка речей або транспортного засобу здійснюється шляхом візуального огляду чи візуального огляду вмісту особистих речей, салону, багажника, підкапотного простору транспортного засобу та вантажів (товарів та інших предметів), що переміщуються у такому транспортному засобі, без втручання в їх конструктивні особливості та без порушення цілісності пакування.

Під час поверхневої перевірки військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України мають право вимагати відкрити сумку, рюкзак, портфель, мішок чи інші засоби переміщення речей, капот, кришку багажника або двері салону транспортного засобу, показати вміст кишень одягу особи, стосовно якої проводиться перевірка, а особа зобов’язана показати, відповідно, вміст особистих речей, кишень, надати доступ до конструктивних елементів транспортного засобу, забезпечити відкриття капоту, кришки багажника або дверей транспортного засобу, причепу, вантажу (контейнера).

Зауважимо, що відмова особи виконати законні вимоги прикордонника тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 185-10 «Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону» КУпАП.

У разі виявлення в ході поверхневої перевірки будь-яких слідів правопорушення військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України повинні забезпечити їх схоронність та негайно повідомити (усно або письмово) про це свого керівника.

Поверхнева перевірка товарів і транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, здійснюється з урахуванням законодавства України з питань митної справи. Проведення огляду транспортних засобів і вантажів під час прикордонного контролю здійснюється відповідно до Закону України «Про прикордонний контроль».

Одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає камеральній перевірці, яку контролюючий орган проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної Декларації.

Про це повідомляє пресслужба ДПС.

У разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір), декларант, який подав відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, зобов’язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою контролюючого органу, та подати уточнюючу відповідну Декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення (абзац четвертий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з абзацом четвертим п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у разі подання декларантом уточнюючої Декларації якщо сума Збору, визначена в уточнюючій Декларації, є меншою за суму Збору, сплачену на підставі попередньо поданої Декларації, повернення надміру сплаченої суми Збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

Згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.