Союз Юристів

Позначка: Україна

  • Як студенти-юристи можуть «витягнути» максимум із карантину?

    Цього тижня на Legal Cheek вийшов матеріал Шарлот Каппер, випускниці юридичного факультету Лондонського університету, яка зараз проходить навчання за програмою LLM в Університеті права в Лондонському Блумсбері.

     

    У своїй колонці авторка дає декілька порад, як студенти-юристи можуть використати період пандемії для власного розвитку та на яких напрямках варто зосередити свої сили. Адже, за її словами, майбутній роботодавець обов’язково запитає, чи займалися вони прокачкою скілів в період COVID-19. ТОП порад виглядає так:

    1. Зосередьтеся на навчанні

    «Як і багато студентів з курсу юридичної практики (LPC), я навчаюся половину дня та працюю на півставки. Досить часто я бажаю мати більше днів на тиждень для навчання», – пише студентка. Незалежно від того, чи знаходитеся ви зараз у відпустці, чи можете використати час, який раніше витрачали на дорогу на роботу, для навчання, карантин дає можливість приділити цьому більше часу.

    2. Вивчайте мови

    Оскільки світ стає все більш інтегрованим, одна з найбільш затребуваних навичок майбутніх юристів – це мови. Знання декількох мов додасть кілька балів вашому резюме, і тепер ідеальний час для їх вивчення! Пам’ятайте, що ви ніколи не повернете цей час назад, тому зараз його треба використати якомога продуктивніше – ваше майбутнє «Я» буде вдячне вам!

    3. Волонтер

    У такі часи ми, як ніколи, покладаємося на волонтерів. Волонтерство – це прекрасний спосіб допомогти місцевій громаді та підтримати тих, хто цього потребує. Робота з волонтерами насправді робить вас кращими, і зараз чудова можливість для цього.

    Якщо ви не знаєте, як можна допомогти своїй місцевій спільноті, спробуйте пошукати групові форуми чи сторінки Facebook у спільноті – там часто є відповідна інформація.

    4. Тимчасова робота

    Коли спалах COVID-19 змушує багато юридичних фірм скасувати свої весняні відпустки, багато студентів-юристів сидітимуть вдома, цікавлячись, як вони можуть отримати корисний досвід роботи. Юридичні фірми шукають різноманітний юридичний та неюридичний досвід, і ви можете отримати адаптативні навички, працюючи в різних секторах.

    Супермаркети та аптеки активно шукають тимчасових робітників та водіїв доставки, щоб допомогти підвищити попит споживачів. Це дає ідеальну можливість зайнятися та підібрати нові навички, завдяки яким ваші майбутні резюме будуть виділятися.

    5. Віртуальне стажування

    Існує багато способів набути юридичного досвіду роботи, і нам пощастило зробити це з комфортом, прямо із власного дому. Багато юридичних фірм пропонують віртуальні стажування через InsideSherpa, і тепер ідеальний час для його проведення.

    6. Репетиторство

    Коли університети призупиняють викладання та надають матеріали студентам через Інтернет, багато студентів-юристів намагатимуться з усіх сил пристовуватися до нового формату. Оскільки іспити дуже близько, це може бути надзвичайно непросто. Якщо ви – випускник юридичного факультету або закінчили навчання, то чому б не використати цей час для того, щоб допомогти комусь із нужденних, запропонувавши віртуальні заняття або давати поради студентам, які переживають труднощі в навчанні.

    За інформацією Legal Cheek.

  • До дня Чорнобильської трагедії.

     

    В Союзі юристів України пам’ятають і шанують подвиг учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які, ризикуючи здоров’ям і життям, врятували Україну, Європу і Світ від згубних наслідків наймасштабнішої техногенної катастрофи минулого століття.

    Основний Закон – Конституція України зобов’язує органи влади забезпечувати належний захист ліквідаторів, а також тих людей, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, у тому числі дітей. Йдеться  передусім про право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу, на гідну пенсію, зрештою – право на життя.

    Зазначені права захищені в національних судах, Європейському суді з прав людини і Конституційному суді України. Згідно з Конституцією судові рішення є обов’язковими до виконання. Проте, Кабінет Міністрів України і Верховна Рада України, нехтуючи цією фундаментальною конституційною вимогою, протягом тривалого часу не вживають заходів щодо поновлення державних гарантій захисту героям-ліквідаторам і іншим категоріям чорнобильців.

    Союз юристів України надає і надалі надаватиме правову підтримку громадським чорнобильським організаціям, вимагав і вимагатиме від влади виконання норм Основного Закону України.

    Нагадуємо, що в умовах карантину Закон зобов’язує органи влади безоплатно забезпечувати пільгові категорії громадян, у тому числі й чорнобильців, ліками та засобами індивідуального захисту.

    Щиро дякуємо українським ліквідаторам за їхній жертовний подвиг в ім’я Життя! Дякуємо усім чорнобильцям за витримку і стійкість. Бажаємо кожному міцного здоров’я, успіхів у боротьбі за відновлення своїх прав, щастя, миру та добра!

     

    З повагою,

    Голова Союзу Юристів України                                                С.Піскун

  • Ситуація з коронавірусом в Києві станом на 14 квітня: брифінг Віталія Кличка

    За даними МОЗ у Києві зафіксовано 551 випадок коронавірусу

    Сьогодні, 14 квітня, 14 квітня, проходить онлайн прес-брифінг Київського міського голови Віталія Кличка щодо ситуації в Києві в умовах запроваджених протиепідемічних заходів та обмежень, спрямованих на запобігання поширенню коронавірусної інфекції (COVID-19).

     

     

  • Проблеми гарантій під час поновлення осіб на посаді державної служби

    13 квітня 2020 року Вища рада правосуддя на позачерговому засіданні затвердила консультативний висновок до проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 11 квітня 2020 року, реєстраційний № 3279-д.

    Про це повідомляє прес-служба ВРП.

    Як зазначається, законопроектом № 3279-д пропонується доповнити Закон України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” статтею 29, якою передбачається, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки.

    Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті).

    “ВРП вважає, що запропоновані зміни не відповідають визначеному Конституцією України принципу верховенства права. Принцип верховенства Конституції України поширюється на всю територію України. Як наголошував у своїх рішеннях КСУ, неухильне додержання органами державної влади та органами місцевого самоврядування Конституції та законів України є запорукою стабільності, підтримання громадського миру, злагоди в державі. Верховенство конституційних норм поширюється на всі сфери державної діяльності, в тому числі і на законотворчий процес. ВРУ, приймаючи закони, не має права допускати невідповідностей щодо будь-яких положень, прямо закріплених в Конституції України”, – зазначається у повідомленні.

    Також у консультативному висновку ВРП зазначає, що статтею 130 Конституції України встановлено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій ВРП.

    Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, а фінансова складова є невід’ємною частиною забезпечення незалежного судочинства.

    ВРП також нагадує, що КСУ неодноразово та послідовно вказував на те, що однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів; встановлена система гарантій незалежності суддів не є їхнім особистим привілеєм.

    Крім того, на аналогічних принципах наголошували і міжнародні інституції.

    Таким чином, з огляду на викладене ВРП у своєму консультативному висновку зазначила: “Розуміючи, що в умовах пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, усі гілки влади мають консолідувати свої зусилля на її подолання, та підтримуючи комплекс заходів, спрямованих на протидію поширенню епідемії та пандемії коронавірусу в Україні, вважаємо, що законопроект № 3279-д в частині доповнення Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” статтею 29 порушує конституційні гарантії як незалежності суддів, так і судової гілки влади в цілому”.

    У прес-службі нагадують, що про зазначене ВРП неодноразово наголошувала у своїх консультативних висновках, зокрема у консультативному висновку, затвердженому рішенням ВРП від 30 березня 2020 року № 881/0/15-20. Зазначеним рішенням затверджено консультативний висновок щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 29 березня 2020 року, реєстраційний № 3279, внесеного на розгляд ВРУ у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України.

    Рішення ВРП від 13 квітня 2020 року № 972/0/15-20 «Про надання консультативного висновку щодо законопроекту № 3279-д» за посиланням.

  • Карантинне судочинство

    Увесь світ наразі поставлено на паузу через пандемію коронавірусу. Кожного дня ми стикаємося з величезними об’ємами інформації та новин, в яких йдеться про обмеження пересування, закриття підприємств, заборону відвідування публічних місць.

    В той час, як пересічні громадяни турбуються про зачинення улюблених ТРЦ чи ресторанів, одним із перших питань юристів є “а що ж буде з судами?”. Саме на це питання ми спробуємо сьогодні відповісти.

    Перш за все, розберемося з національними судами. Так, 16 березня Голова Ради суддів України Богдан Моніч звернувся до всіх судових установ України з вимогою встановити особливий режим роботи судів.

    Після введення карантину на всій території країни, суди почали перевлаштовувати свою роботу. На вході до приміщення суду кожну особу перевіряють на наявність ознак респіраторних захворювань, а також проводять температурний скринінг. На сьогоднішній день, суд може обмежити доступ осіб, що не є учасниками справи, до судового засідання, а учасників судових процесів закликають подавати клопотання про відкладення засідань та уникати відвідування засідань, в яких особиста участь не обов’язкова.

    Канцеляріями судів також запроваджено запобіжні заходи: не допускається одночасне скупчення великої кількості людей, а документи рекомендується надсилати поштою (в тому числі й електронною) або ж з використанням системи “Електронний суд”.

    Не дивлячись на реальну загрозу значного розповсюдження коронавірусної хвороби, все ж необхідність у стабільному функціонуванні судової системи відчувається як ніколи раніше. У зв’язку з цим, Верховною Радою України 30 березня 2020 року було прийнято Закон № 540-ІХ, який надав можливість проводити судові засідання у режимі відеоконференцій поза межами приміщення суду, а також продовжив деякі процесуальні строки на період дії карантину.

    Таким чином, щоб не позбавляти громадян встановленого законом права на справедливий суд, окремі суди вже починають використовувати на практиці норму щодо можливості взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Перше таке судове засідання повинно відбутись вже 13 квітня в ZOOM, про що було зазначено у відповідній Ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

    Незважаючи на перехід у режим відеоконференцій, суди наразі не мають матеріальної можливості придбати преміум-акаунт у додатку ZOOM, щоб не обмежуватись безкоштовними 40 хвилинами, проте, все одно потроху відчувається приємний вітерець діджиталізації.

    Слід зазначити, що Державна судова адміністрація України на подив швидко відреагувала на зміни у процесуальних кодексах та вже через кілька днів видала наказ, яким затвердила порядок проведення відеоконференцій поза приміщенням суду у цивільному, господарському та адміністративному судочинствах.

    Так, створено комплекс технічних засобів та програмного забезпечення “EasyCon”, на якому будуть проводитися засідання у режимі відеоконференцій. Однак, чи насправді все буде так легко, як зазначається у назві цього комплексу? Та що робити із суддею, який вже призначив засідання у ZOOM? Відповідь на ці питання дасть майбутня судова практика.

    У цьому аспекті цікавим видається досвід зарубіжних країн у пристосуванні до сьогоденних реалій. Розглянемо деякі з них.

    Італія

    В Італії, яка на сьогоднішній день є одним з епіцентрів коронавірусу, було прийнято закон, яким було введено “період замороження”, поки що, до 15 квітня. Для Італії це означає, що всі судові процеси, які мали б бути розглянуті у цей період, за винятком надзвичайно важливих, відкладаються на дати після нього, а всі процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.

    Не менш важливою є встановлена до 30 червня заборона на відвідування судових засідань іншими особами, окрім сторін та їх представників, а також введення можливості проведення розгляду справ шляхом віддаленого доступу.

    Іспанія

    Щодо Іспанії, то обмеження діяльності судової системи були впроваджені Декретом Кабінету Міністрів про введення надзвичайного стану.

    Друга поправка до вказаного Декрету зазначає, що всі процесуальні строки на час дії надзвичайного стану зупиняються та будуть поновленні після скасування надзвичайного стану.

    Розгляд майже всіх справ відкладається, за виключенням обрання та зміни запобіжних заходів, захисту прав дітей, скоєння насилля у відношенні до жінок та деяких інших.

    США

    Неоднозначно складається ситуація у Сполучених Штатах Америки, де наразі фіксується найбільша кількість захворювань на коронавірус.

    Двері Верховного суду США наразі зачинені для відвідувачів, а тому всі усні слухання відкладені на невизначений строк.

    У Північній Каліфорнії суди зачинені для публічних слухань до 1 травня, а суддя, у разі нагальної необхідності, може розглянути справу у телефонному чи режимі відеоконференції.

    Цікаво, що, наприклад, в Огайо суди продовжують працювати у звичайному режимі без будь-яких обмежень, в той час як суддів Техасу навчають користуватися ZOOM та YouTube для можливості проведення судових засідань у відеорежимі.

    Велика Британія

    Після введення загального карантину у Великобританії, відбувається розгляд лише невідкладних справ, наприклад, щодо кримінальних правопорушень, але лише за умови їх плинності не більше трьох днів.

    В перші дні карантину було дозволено проводити нетривалі розгляди судом присяжних, однак, зараз керівництво держави вирішило призупинити також і процеси за участю народних засідателів.

    Наразі, у Сполученому Королівстві набуває загального поширення розгляд справ за допомогою аудіо та відео засобів: для цього використовуються такі програми як Skype чи BT MeetMe.

    Франція

    Суди Франції призупинили розгляд справ з 16 березня. Майже всі процеси поставлені на паузу, окрім найважливіших. До найважливіших процесів міністр юстиції Франції, Ніколь Беллубе, віднесла наступні справи: стосовно осіб, що знаходяться під вартою; дітей; виселення осіб, які вчиняють домашнє насильство.

    В свою чергу, Європейський суд з прав людини також значно знизив кількість розглядуваних судових справ. У Великій Палаті наразі займаються лише вирішенням тих спорів, зупинення яких призведе до “непоправної шкоди”. Звісно, що розгляд таких справ відбувається за закритими дверима.

    Деякі країни підійшли до питання здійснення правосуддя під час карантину дуже серйозно та оперативно, шляхом розроблення та надання необхідних рекомендацій. Наприклад, в Австралії було видано документ, який регламентує карантинний розгляд чи не кожної категорії справ: податкові спори вирішуються за допомогою додатку ZOOM, розгляд певних цивільних справ відбувається в порядку письмового провадження, а процеси щодо ліквідації підприємств перейшли у телефонний режим.

    В Румунії вже відбулося перше успішне судове засідання, де суддя та представники сторін висвітлювали свої позиції у режимі відеоконфереції через додаток ZOOM.

    Цікаво, що в США перше слухання у кримінальній справі через ZOOM відбулося 2 квітня у суді Маямі-Дейд, де суддя відмовив обвинуваченому у зміні запобіжного заходу на заставу замість тримання під вартою. У цій відеоконференції прийняло участь одразу 9 учасників, включаючи детектива, суддю, прокурора, обвинуваченого, а також свідків та їх представників.

    Проаналізувавши карантинну роботу судів України та зарубіжних країн, можемо сказати, що функція здійснення правосуддя значно постраждала від коронавірусу, однак, держави небезуспішно впроваджують ефективні заходи з метою можливості реалізації особами своїх прав на судовий захист та справедливий суд. Важливо зазначити, що й Україна не пасе задніх та своєчасно прийняла необхідні нормативно-правові акти для проведення судових засідань поза межами приміщення суду.