Позначка: союз юристів

  • Актуальні ефіри Голови СЮУ С. Піскуна за тиждень

     

     

     

     

    https://www.youtube.com/watch?v=73_akV2jH_Q&feature=youtu.be

    https://www.youtube.com/watch?v=y0MzdGkC7Ws&feature=youtu.be

    https://www.youtube.com/watch?v=EDhjzOqXmhU&feature=youtu.be

    https://www.youtube.com/watch?v=xOOAIFy7xvY&feature=youtu.be

    https://www.youtube.com/watch?v=SLuQzla9tf0&feature=youtu.be

  • Проблеми гарантій під час поновлення осіб на посаді державної служби

    13 квітня 2020 року Вища рада правосуддя на позачерговому засіданні затвердила консультативний висновок до проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 11 квітня 2020 року, реєстраційний № 3279-д.

    Про це повідомляє прес-служба ВРП.

    Як зазначається, законопроектом № 3279-д пропонується доповнити Закон України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” статтею 29, якою передбачається, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки.

    Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті).

    “ВРП вважає, що запропоновані зміни не відповідають визначеному Конституцією України принципу верховенства права. Принцип верховенства Конституції України поширюється на всю територію України. Як наголошував у своїх рішеннях КСУ, неухильне додержання органами державної влади та органами місцевого самоврядування Конституції та законів України є запорукою стабільності, підтримання громадського миру, злагоди в державі. Верховенство конституційних норм поширюється на всі сфери державної діяльності, в тому числі і на законотворчий процес. ВРУ, приймаючи закони, не має права допускати невідповідностей щодо будь-яких положень, прямо закріплених в Конституції України”, – зазначається у повідомленні.

    Також у консультативному висновку ВРП зазначає, що статтею 130 Конституції України встановлено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій ВРП.

    Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, а фінансова складова є невід’ємною частиною забезпечення незалежного судочинства.

    ВРП також нагадує, що КСУ неодноразово та послідовно вказував на те, що однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів; встановлена система гарантій незалежності суддів не є їхнім особистим привілеєм.

    Крім того, на аналогічних принципах наголошували і міжнародні інституції.

    Таким чином, з огляду на викладене ВРП у своєму консультативному висновку зазначила: “Розуміючи, що в умовах пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, усі гілки влади мають консолідувати свої зусилля на її подолання, та підтримуючи комплекс заходів, спрямованих на протидію поширенню епідемії та пандемії коронавірусу в Україні, вважаємо, що законопроект № 3279-д в частині доповнення Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” статтею 29 порушує конституційні гарантії як незалежності суддів, так і судової гілки влади в цілому”.

    У прес-службі нагадують, що про зазначене ВРП неодноразово наголошувала у своїх консультативних висновках, зокрема у консультативному висновку, затвердженому рішенням ВРП від 30 березня 2020 року № 881/0/15-20. Зазначеним рішенням затверджено консультативний висновок щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 29 березня 2020 року, реєстраційний № 3279, внесеного на розгляд ВРУ у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України.

    Рішення ВРП від 13 квітня 2020 року № 972/0/15-20 «Про надання консультативного висновку щодо законопроекту № 3279-д» за посиланням.

  • Діджиталізація та права людини: рекомендації РЄ

    Україна має переглянути законодавство, а також практику щодо закупівель, проектування, розробки та постійного розгортання алгоритмічних систем на предмет відповідності керівним принципам, встановленим у Раді Європи.

    Про це йдеться у Рекомендаціях CM/Rec (2020)1 Комітету Міністрів Ради Європи, якою затверджені Керівні принципи щодо усунення, впливу алгоритмічних систем на права людини, передає «ЗіБ» з посиланням на  «ECHR. Ukrainian Aspect»

    Під терміном «алгоритмічні системи» документ розуміє додатки, які, часто використовуючи методи математичної оптимізації, виконують одне або більше завдань, таких як збір, об’єднання, очищення, сортування, класифікація та виведення даних, а також вибір, визначення пріоритетності, прийняття рекомендацій та прийняття рішень. Спираючись на один або кілька алгоритмів, щоб виконати свої вимоги в умовах, в яких вони застосовуються, алгоритмічні системи автоматизують діяльність таким чином, що дозволяє створювати адаптовані послуги в масштабі та в режимі реального часу.

    У Раді Європи наголошують: існують значні виклики в галузі прав людини, пов’язані зі зростанням залежності від алгоритмічних систем в повсякденному житті, наприклад, щодо права на справедливий суд; право на конфіденційність та захист даних; право на свободу думки, совісті та релігії; право на свободу вираження поглядів; право на свободу зібрань; право на рівне ставлення; економічні

    та соціальні права. Адже функціональність алгоритмічних систем здебільшого базується на систематичному агрегуванні та аналізі даних, зібраних за допомогою цифрового відстеження в масштабах онлайн та офлайн ідентифікації та поведінки людей і груп.

    Рекомендацію CM/Rec (2020), визначаються як зобов’язання держав щодо захисту прав людини та основоположних свобод у контексті алгоритмічних систем, так і обов’язки суб’єктів господарювання у цій сфері у таких напрямах:

    –        Загальні принципи.

    –        Управління даними.

    –        Аналіз та моделювання.

    –        Прозорість, підзвітність та ефективні засоби правового захисту.

    –        Заходи безпеки.

    –        Дослідження, інновації та обізнаність громадськості.

    З повним текстом Рекомендації CM/Rec (2020)1 у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.