Позначка: самоізоляція

  • Актуальні ефіри Голови СЮУ С.Піскуна за тиждень

    https://www.youtube.com/watch?v=sAop-wUyFeg

    https://youtu.be/j3Vr9vi04j8

    https://youtu.be/QyKxrW2Oxu4

    https://youtu.be/QyKxrW2Oxu4

    https://youtu.be/fGhppCNryco

    https://www.youtube.com/watch?v=OpppK2pP6DU&feature=youtu.be

    https://www.youtube.com/watch?v=jjCOH16UfuU&feature=youtu.be

    https://www.youtube.com/watch?v=sAop-wUyFeg

  • КАБМІН ПРИЙНЯВ РІШЕННЯ ЩОДО ДОПОМОГИ ПО ЧАСТКОВОМУ БЕЗРОБІТТЮ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ

    Закон України від 13.04.2020 р. № 553-IX, який набув чинності ще 18.04.2020 р. уточнив порядок та умови виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину (далі — допомога). Однак досі роботодавці її не отримували через відсутність відповідної постанови КМУ, яка мала визначити порядок надання допомоги.

    І ось 28.04.2020 р. офіційно опублікована постанова КМУ «Про затвердження Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 22.04.2020 р. № 306.

    За яких умов роботодавці зможуть виплачувати своїм працівникам допомогу?

    1. Допомогу виплатять застрахованим особам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію), у разі втрати ними частини зарплати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності. Для цього потрібно буде зверненням роботодавця для її виплати працівникам, з якими не припинено трудові відносини.

    2. Допомога надають за кожну годину, на яку працівникові скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, з розрахунку 2/3 тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Розмір допомоги не може перевищувати розміру мінімальної зарплати.

    3. Допомогу надають на строк зупинення (скорочення) діяльності та протягом 30 календарних днів після завершення карантину за умови сплати роботодавцем ЄСВ протягом шести місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності.

    4. Виплачує працівникам допомогу саме роботодавець, з яким оформлено трудові відносини (крім осіб, які працюють у роботодавця за сумісництвом).

    Аби отримати допомогу роботодавець має звернутись до центру зайнятості за місцем реєстрації його як платника ЄСВ та подати такі документи:

    1) заяву у довільній формі, в якій, зокрема, зазначають інформацію про належність роботодавця до суб’єктів малого або середнього підприємництва та до якої додаються засвідчені роботодавцем копії підтвердних документів щодо середньої кількості працівників та доходу роботодавця за календарний рік, що передує року подання до центру зайнятості документів;

    2) засвідчену роботодавцем копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;

    3) відомості про працівників (П.І.Б., реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків), в яких виникло право на допомогу;

    4) видану ДПС довідку про сплату ЄСВ за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності.

    Якщо буде прийнято рішення про надання допомоги, то між центром зайнятості та роботодавцем протягом трьох робочих днів укладається договір про надання допомоги.

    Перерахує роботодавцю кошти для виплати працівникам допомоги центр зайнятості на підставі відомостей про осіб, наданих роботодавцем, щомісяця протягом трьох робочих днів після зарахування відповідних коштів на рахунок центру зайнятості.

    Роботодавець виплачує допомогу працівникам у строк не більше ніж три робочих дні після надходження коштів на свій рахунок за окремою платіжною відомістю для виплати допомоги. Копія зазначеної відомості з підтвердженням перерахування коштів на рахунок працівника подається центру зайнятості не пізніше ніж протягом п’яти календарних днів після виплати працівникам допомоги.

     

    Джерело

  • Як студенти-юристи можуть «витягнути» максимум із карантину?

    Цього тижня на Legal Cheek вийшов матеріал Шарлот Каппер, випускниці юридичного факультету Лондонського університету, яка зараз проходить навчання за програмою LLM в Університеті права в Лондонському Блумсбері.

     

    У своїй колонці авторка дає декілька порад, як студенти-юристи можуть використати період пандемії для власного розвитку та на яких напрямках варто зосередити свої сили. Адже, за її словами, майбутній роботодавець обов’язково запитає, чи займалися вони прокачкою скілів в період COVID-19. ТОП порад виглядає так:

    1. Зосередьтеся на навчанні

    «Як і багато студентів з курсу юридичної практики (LPC), я навчаюся половину дня та працюю на півставки. Досить часто я бажаю мати більше днів на тиждень для навчання», – пише студентка. Незалежно від того, чи знаходитеся ви зараз у відпустці, чи можете використати час, який раніше витрачали на дорогу на роботу, для навчання, карантин дає можливість приділити цьому більше часу.

    2. Вивчайте мови

    Оскільки світ стає все більш інтегрованим, одна з найбільш затребуваних навичок майбутніх юристів – це мови. Знання декількох мов додасть кілька балів вашому резюме, і тепер ідеальний час для їх вивчення! Пам’ятайте, що ви ніколи не повернете цей час назад, тому зараз його треба використати якомога продуктивніше – ваше майбутнє «Я» буде вдячне вам!

    3. Волонтер

    У такі часи ми, як ніколи, покладаємося на волонтерів. Волонтерство – це прекрасний спосіб допомогти місцевій громаді та підтримати тих, хто цього потребує. Робота з волонтерами насправді робить вас кращими, і зараз чудова можливість для цього.

    Якщо ви не знаєте, як можна допомогти своїй місцевій спільноті, спробуйте пошукати групові форуми чи сторінки Facebook у спільноті – там часто є відповідна інформація.

    4. Тимчасова робота

    Коли спалах COVID-19 змушує багато юридичних фірм скасувати свої весняні відпустки, багато студентів-юристів сидітимуть вдома, цікавлячись, як вони можуть отримати корисний досвід роботи. Юридичні фірми шукають різноманітний юридичний та неюридичний досвід, і ви можете отримати адаптативні навички, працюючи в різних секторах.

    Супермаркети та аптеки активно шукають тимчасових робітників та водіїв доставки, щоб допомогти підвищити попит споживачів. Це дає ідеальну можливість зайнятися та підібрати нові навички, завдяки яким ваші майбутні резюме будуть виділятися.

    5. Віртуальне стажування

    Існує багато способів набути юридичного досвіду роботи, і нам пощастило зробити це з комфортом, прямо із власного дому. Багато юридичних фірм пропонують віртуальні стажування через InsideSherpa, і тепер ідеальний час для його проведення.

    6. Репетиторство

    Коли університети призупиняють викладання та надають матеріали студентам через Інтернет, багато студентів-юристів намагатимуться з усіх сил пристовуватися до нового формату. Оскільки іспити дуже близько, це може бути надзвичайно непросто. Якщо ви – випускник юридичного факультету або закінчили навчання, то чому б не використати цей час для того, щоб допомогти комусь із нужденних, запропонувавши віртуальні заняття або давати поради студентам, які переживають труднощі в навчанні.

    За інформацією Legal Cheek.

  • 5 популярних судових рішень про порушення правил карантину

    Майже два місяця ми живемо в умовах сурового режиму і, звісно, є ті, хто з цим не бажає миритись. Ось і маємо результат: нова судова практика щодо порушення правил карантину не змусила себе чекати.

    Поки розгляд цивільних та кримінальних справ зупиняється, а подекуди переходить у відеоформат, розгляд справ про адміністративні правопорушення обертів не збавляє. Кажуть, правила створені для того, щоб їх порушувати. Нижче наведено 5 найбільш розповсюджених судових рішень за порушення правил карантину.

    #1. Заборонена робота суб’єктів господарювання

    Люди продовжують робити каву, продавати квіти, одяг та інші товари, які не входять до переліку виключень, встановлених Постановою КМУ № 255 від 02.04.2020 р.

    Проте, під час розгляду справи виявляється, що протокол складений, чомусь, на звичайного працівника, а хто ж власник закладу невідомо, на друзів, яких попросили закрити магазин, або ж на власника, який забирав товар для продажу його через інтернет та взагалі не приймав відвідувачів.

    Через це, переважна більшість рішень за результатами розгляду цих протоколів – закриття провадження.

    Аби більше не виникало питань, суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя (позиція якого вже активно викладається в інших рішеннях) виокремив дві умови, за наявності яких, є підстави для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину:

    1. Суб`єкт господарювання повинен здійснювати роботу.
    2. Вказана робота пов`язана із прийманням відвідувачів.

    Та ще одне зауваження: суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП є уповноважена особа суб`єкта господарювання (справа № 332/694/20).

    Втім, суди нарікають на те, що співробітники поліції взагалі не встановлюють суб`єкта господарювання, свідки не допитуються, фото та відеофіксації вчиненого правопорушення не долучаються, не встановлюються особи, які мають намір придбати товар. Все це виключає кваліфікуючі ознаки за ст. 44-3 КУпАП.

    За таких обставин, закриваючи провадження суди звертаються до ст. 62 Конституції України та стандарту доведення вини «поза розумним сумнівом» (недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості).

    Мабуть суб’єкти господарювання все ж таки порушують встановлену заборону, проте, помилки правоохоронних органів нажаль призводять до подібних результатів: суди вимушені закривати провадження, а люди витрачають кошти на адвокатів, аби довести, що вони просто прибирали в крамниці.

    До речі, суд ставиться із розумінням до тих, хто продає товари на невеличку суму (через те, що «дуже попросили продати») та обмежується усним зауваженням.

    #2. Перевезення пасажирів понад встановлену кількість

    Цей вид правопорушення відзначився найбільшою кількістю штрафів. Водії пояснюють свої дії по різному: хтось не знав про існування обмежень, хтось не зміг зупинити пасажирів, які заходили у автобус, а хтось вирішив допомогти жінкам з дітьми та пенсіонерам.

    Пояснюючи своє рішення, суди говорять про те, що в період пандемії, коли зупинено роботу багатьох підприємств та установ, економіки всього світу зупиняються та зазнають безпрецедентної кризи, кожна держава, в тому числі й Україна, намагається зупинити розповсюдження смертельно-небезпечної хвороби шляхом запровадження суворих обмежень для громадян та підприємців. Всі ці заходи покликані на охорону здоров`я людей, тому порушення правил карантину є серйозним правопорушенням і суди не можуть цього ігнорувати.

    Поряд із цим, певна кількість проваджень закривається через відсутність складу та події правопорушення, адже протоколи складаються на водіїв, які працюють на приватні підприємства та здійснюють спеціальні регулярні перевезення працівників цього підприємства, на що заборону не встановлено.

    #3. Відсутність маски чи респіратора

    Кельменецький районний суд Чернівецької області виніс рішення, яке стало популярним через неочікувану правову позицію.

    Протокол було складено через відсутність у особи під час перебування у громадському місці захисної маски. Під час розгляду справи, чоловік пояснив, що не мав змоги придбати маску через брак коштів, виготовити самостійно теж не вдалось.

    Зазвичай, суди або закривають справу через малозначність або ж більш суворі судді накладають штраф (у Зарічному районному суду м. Суми було оштрафовано студентів за прогулянку біля озера без масок).

    У Чернівецький області суддя по іншому бачить умови введення карантину та існуючи заборони. Він звернув увагу на те, що наданий час відсутні будь-які докази того, що за законом чоловік за власні кошти зобов`язаний придбати чи виготовити захисну маску, чи йому було виділено кошти на подібні дії і при таких умовах він порушив заборону.

    Більше того, на даний час в Україні не визначені відповідні медичні критерії та не прийняті нормативно правові акти, щодо випадків та необхідності носіння засобів індивідуального захисту, у тому числі виготовлених самостійно громадянами.

    Що ж, чекаємо на апеляційне оскарження (якщо таке буде), в інакшому випадку, дана позиція має всі шанси на наслідування іншими суддями та можливістю для громадян уникнути відповідальності за відсутність маски.

    #4. Порушення правил самоізоляції

    З метою попередження поширення інфекції, певна категорія осіб (ті, хто повернулись з-за кордону, мали контакт із хворими на короновірус), мають обов’язок самоізолюватись чи підлягають госпіталізації до обсерваторів та дотримуватись обмежень, які цим супроводжуються. Серед них: як мінімум обмежити спілкування з іншими особами, не виходити з дому без необхідності та як максимум не покидати місце обсервації.

    Не дивно, що не всі (підписавши інформаційну згоду на самоізоляцію) відмовляються побачити своїх родичів чи піти на прогулянку, дехто не розуміє умови самоізоляції. Проте, до покарання діло доходить рідко.

    Дуже часто протокол або ж повертається на дооформлення через помилки поліцейських (вони не конкретизують норму, що була порушена) або ж надають не достатньо доказів щодо того, що в особа входить до переліку тих, хто потребує самоізоляції, хто призначив йому зобов`язання щодо самоізоляції, строк такої самоізоляції, не надають відомості з Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.

    #5. Робота без засобів індивідуального захисту

    Тим суб’єктам господарювання, яким дозволено працювати, встановлено обов’язкову умову: забезпечити персонал (зокрема, захист обличчя та очей) та відвідувачів засобами індивідуального захисту.

    Маємо аналогічну проблему як і з тими, кому працювати заборонено: протоколи, складені через продаж товарів направляються на дооформлення, провадження закриваються через те, що ці самі протоколи складені відносно особи, яка не є суб’єктом господарювання або ж через відсутність свідків, які б могли підтвердити відсутність масок та антисептиків.

    Та все ж штрафи є, і під гарячу руку потрапили ті, хто вирішили, що карантин карантином, а без шаурми населення залишати не варто.

    Отже, не дивлячись на те, що фактичне застосування штрафних санкцій має місце лише в небагатьох випадках, подумайте, для чого введенні ці численні обмеження та чи варто їх порушувати?

    Джерело

  • Ситуація з коронавірусом в Києві станом на 14 квітня: брифінг Віталія Кличка

    За даними МОЗ у Києві зафіксовано 551 випадок коронавірусу

    Сьогодні, 14 квітня, 14 квітня, проходить онлайн прес-брифінг Київського міського голови Віталія Кличка щодо ситуації в Києві в умовах запроваджених протиепідемічних заходів та обмежень, спрямованих на запобігання поширенню коронавірусної інфекції (COVID-19).

     

     

  • Карантинне судочинство

    Увесь світ наразі поставлено на паузу через пандемію коронавірусу. Кожного дня ми стикаємося з величезними об’ємами інформації та новин, в яких йдеться про обмеження пересування, закриття підприємств, заборону відвідування публічних місць.

    В той час, як пересічні громадяни турбуються про зачинення улюблених ТРЦ чи ресторанів, одним із перших питань юристів є “а що ж буде з судами?”. Саме на це питання ми спробуємо сьогодні відповісти.

    Перш за все, розберемося з національними судами. Так, 16 березня Голова Ради суддів України Богдан Моніч звернувся до всіх судових установ України з вимогою встановити особливий режим роботи судів.

    Після введення карантину на всій території країни, суди почали перевлаштовувати свою роботу. На вході до приміщення суду кожну особу перевіряють на наявність ознак респіраторних захворювань, а також проводять температурний скринінг. На сьогоднішній день, суд може обмежити доступ осіб, що не є учасниками справи, до судового засідання, а учасників судових процесів закликають подавати клопотання про відкладення засідань та уникати відвідування засідань, в яких особиста участь не обов’язкова.

    Канцеляріями судів також запроваджено запобіжні заходи: не допускається одночасне скупчення великої кількості людей, а документи рекомендується надсилати поштою (в тому числі й електронною) або ж з використанням системи “Електронний суд”.

    Не дивлячись на реальну загрозу значного розповсюдження коронавірусної хвороби, все ж необхідність у стабільному функціонуванні судової системи відчувається як ніколи раніше. У зв’язку з цим, Верховною Радою України 30 березня 2020 року було прийнято Закон № 540-ІХ, який надав можливість проводити судові засідання у режимі відеоконференцій поза межами приміщення суду, а також продовжив деякі процесуальні строки на період дії карантину.

    Таким чином, щоб не позбавляти громадян встановленого законом права на справедливий суд, окремі суди вже починають використовувати на практиці норму щодо можливості взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Перше таке судове засідання повинно відбутись вже 13 квітня в ZOOM, про що було зазначено у відповідній Ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

    Незважаючи на перехід у режим відеоконференцій, суди наразі не мають матеріальної можливості придбати преміум-акаунт у додатку ZOOM, щоб не обмежуватись безкоштовними 40 хвилинами, проте, все одно потроху відчувається приємний вітерець діджиталізації.

    Слід зазначити, що Державна судова адміністрація України на подив швидко відреагувала на зміни у процесуальних кодексах та вже через кілька днів видала наказ, яким затвердила порядок проведення відеоконференцій поза приміщенням суду у цивільному, господарському та адміністративному судочинствах.

    Так, створено комплекс технічних засобів та програмного забезпечення “EasyCon”, на якому будуть проводитися засідання у режимі відеоконференцій. Однак, чи насправді все буде так легко, як зазначається у назві цього комплексу? Та що робити із суддею, який вже призначив засідання у ZOOM? Відповідь на ці питання дасть майбутня судова практика.

    У цьому аспекті цікавим видається досвід зарубіжних країн у пристосуванні до сьогоденних реалій. Розглянемо деякі з них.

    Італія

    В Італії, яка на сьогоднішній день є одним з епіцентрів коронавірусу, було прийнято закон, яким було введено “період замороження”, поки що, до 15 квітня. Для Італії це означає, що всі судові процеси, які мали б бути розглянуті у цей період, за винятком надзвичайно важливих, відкладаються на дати після нього, а всі процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.

    Не менш важливою є встановлена до 30 червня заборона на відвідування судових засідань іншими особами, окрім сторін та їх представників, а також введення можливості проведення розгляду справ шляхом віддаленого доступу.

    Іспанія

    Щодо Іспанії, то обмеження діяльності судової системи були впроваджені Декретом Кабінету Міністрів про введення надзвичайного стану.

    Друга поправка до вказаного Декрету зазначає, що всі процесуальні строки на час дії надзвичайного стану зупиняються та будуть поновленні після скасування надзвичайного стану.

    Розгляд майже всіх справ відкладається, за виключенням обрання та зміни запобіжних заходів, захисту прав дітей, скоєння насилля у відношенні до жінок та деяких інших.

    США

    Неоднозначно складається ситуація у Сполучених Штатах Америки, де наразі фіксується найбільша кількість захворювань на коронавірус.

    Двері Верховного суду США наразі зачинені для відвідувачів, а тому всі усні слухання відкладені на невизначений строк.

    У Північній Каліфорнії суди зачинені для публічних слухань до 1 травня, а суддя, у разі нагальної необхідності, може розглянути справу у телефонному чи режимі відеоконференції.

    Цікаво, що, наприклад, в Огайо суди продовжують працювати у звичайному режимі без будь-яких обмежень, в той час як суддів Техасу навчають користуватися ZOOM та YouTube для можливості проведення судових засідань у відеорежимі.

    Велика Британія

    Після введення загального карантину у Великобританії, відбувається розгляд лише невідкладних справ, наприклад, щодо кримінальних правопорушень, але лише за умови їх плинності не більше трьох днів.

    В перші дні карантину було дозволено проводити нетривалі розгляди судом присяжних, однак, зараз керівництво держави вирішило призупинити також і процеси за участю народних засідателів.

    Наразі, у Сполученому Королівстві набуває загального поширення розгляд справ за допомогою аудіо та відео засобів: для цього використовуються такі програми як Skype чи BT MeetMe.

    Франція

    Суди Франції призупинили розгляд справ з 16 березня. Майже всі процеси поставлені на паузу, окрім найважливіших. До найважливіших процесів міністр юстиції Франції, Ніколь Беллубе, віднесла наступні справи: стосовно осіб, що знаходяться під вартою; дітей; виселення осіб, які вчиняють домашнє насильство.

    В свою чергу, Європейський суд з прав людини також значно знизив кількість розглядуваних судових справ. У Великій Палаті наразі займаються лише вирішенням тих спорів, зупинення яких призведе до “непоправної шкоди”. Звісно, що розгляд таких справ відбувається за закритими дверима.

    Деякі країни підійшли до питання здійснення правосуддя під час карантину дуже серйозно та оперативно, шляхом розроблення та надання необхідних рекомендацій. Наприклад, в Австралії було видано документ, який регламентує карантинний розгляд чи не кожної категорії справ: податкові спори вирішуються за допомогою додатку ZOOM, розгляд певних цивільних справ відбувається в порядку письмового провадження, а процеси щодо ліквідації підприємств перейшли у телефонний режим.

    В Румунії вже відбулося перше успішне судове засідання, де суддя та представники сторін висвітлювали свої позиції у режимі відеоконфереції через додаток ZOOM.

    Цікаво, що в США перше слухання у кримінальній справі через ZOOM відбулося 2 квітня у суді Маямі-Дейд, де суддя відмовив обвинуваченому у зміні запобіжного заходу на заставу замість тримання під вартою. У цій відеоконференції прийняло участь одразу 9 учасників, включаючи детектива, суддю, прокурора, обвинуваченого, а також свідків та їх представників.

    Проаналізувавши карантинну роботу судів України та зарубіжних країн, можемо сказати, що функція здійснення правосуддя значно постраждала від коронавірусу, однак, держави небезуспішно впроваджують ефективні заходи з метою можливості реалізації особами своїх прав на судовий захист та справедливий суд. Важливо зазначити, що й Україна не пасе задніх та своєчасно прийняла необхідні нормативно-правові акти для проведення судових засідань поза межами приміщення суду.

  • Діджиталізація та права людини: рекомендації РЄ

    Україна має переглянути законодавство, а також практику щодо закупівель, проектування, розробки та постійного розгортання алгоритмічних систем на предмет відповідності керівним принципам, встановленим у Раді Європи.

    Про це йдеться у Рекомендаціях CM/Rec (2020)1 Комітету Міністрів Ради Європи, якою затверджені Керівні принципи щодо усунення, впливу алгоритмічних систем на права людини, передає «ЗіБ» з посиланням на  «ECHR. Ukrainian Aspect»

    Під терміном «алгоритмічні системи» документ розуміє додатки, які, часто використовуючи методи математичної оптимізації, виконують одне або більше завдань, таких як збір, об’єднання, очищення, сортування, класифікація та виведення даних, а також вибір, визначення пріоритетності, прийняття рекомендацій та прийняття рішень. Спираючись на один або кілька алгоритмів, щоб виконати свої вимоги в умовах, в яких вони застосовуються, алгоритмічні системи автоматизують діяльність таким чином, що дозволяє створювати адаптовані послуги в масштабі та в режимі реального часу.

    У Раді Європи наголошують: існують значні виклики в галузі прав людини, пов’язані зі зростанням залежності від алгоритмічних систем в повсякденному житті, наприклад, щодо права на справедливий суд; право на конфіденційність та захист даних; право на свободу думки, совісті та релігії; право на свободу вираження поглядів; право на свободу зібрань; право на рівне ставлення; економічні

    та соціальні права. Адже функціональність алгоритмічних систем здебільшого базується на систематичному агрегуванні та аналізі даних, зібраних за допомогою цифрового відстеження в масштабах онлайн та офлайн ідентифікації та поведінки людей і груп.

    Рекомендацію CM/Rec (2020), визначаються як зобов’язання держав щодо захисту прав людини та основоположних свобод у контексті алгоритмічних систем, так і обов’язки суб’єктів господарювання у цій сфері у таких напрямах:

    –        Загальні принципи.

    –        Управління даними.

    –        Аналіз та моделювання.

    –        Прозорість, підзвітність та ефективні засоби правового захисту.

    –        Заходи безпеки.

    –        Дослідження, інновації та обізнаність громадськості.

    З повним текстом Рекомендації CM/Rec (2020)1 у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.