Минуло не так багато часу, відтоді як набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (жовтень 2019 р.), але вже можна виділити певні можливості, які він надав для кредиторів та боржників.
Про спрямованість Кодексу говорить його преамбула, яка полягає в тому, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом із метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. Для порівняння, преамбула Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» говорить про те, що цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Тобто основна відмінність нового Кодексу від Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (який втратив чинність із жовтня 2019 р.) полягає в його спрямуванні щодо першочергового задоволення вимог кредиторів.
Особливості правового режиму банкрутства
Після відкриття провадження у справі про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі. Щодо боржника норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні у порівнянні з іншими нормами чинного законодавства. Яскравим прикладом особливого правового режиму боржника у справі про банкрутство є те, що правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або впродовж 3-х років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику чи кредиторам.
Підстави, які можуть слугувати для визнання таких правочинів недійсними, містяться не лише у ст. 215 ЦК України як загальній нормі недійсності правочинів, але й у положеннях ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, де закріплені підстави недійсності правочинів, які дещо відмінні від тих, що передбачені положеннями статей 203, 215 ЦК України. Саме спеціальні підстави, які можуть слугувати для визнання правочинів боржника недійсними, є одним з яскравих індикаторів особливого правового режиму боржника.
Переваги справи про банкрутство для боржника
Незважаючи на те, що більшість справ про банкрутство закриваються у зв’язку із затвердженням звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, що веде до припинення боржника як суб’єкта господарювання, провадження у справі про банкрутство може мати певні переваги для боржника у такій справі:
Переваги справи про банкрутство для кредитора
Не тільки боржник має переваги від провадження у справі про банкрутство. Спрямованість Кодексу України з процедур банкрутства дозволяє з впевненістю виділити такі переваги справи про банкрутство для кредитора:
Складність та особливість процедур банкрутства
Провадження у справі про банкрутство та судові процедури, які застосовуються до боржника, не схожі на провадження у справах, пов’язаних з розглядом позовних заяв чи скарг на дії органів державної влади. Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства, щодо боржника-юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника, санація боржника, ліквідація банкрута.
Розпорядження майном боржника являє собою систему заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).
Санація боржника – це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів, активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.
Ліквідація банкрута – це судова процедура, яка вводиться у випадку підтвердження неплатоспроможності боржника та відсутності застосування заходів, спрямованих на запобігання визнанню боржника банкрутом.
Перед тим, як господарський суд прийматиме рішення про те, чи переходити до санації чи ліквідації банкрута, відповідне рішення має прийняти орган самоорганізації кредиторів (збори кредиторів, комітет кредиторів боржника), яким господарський суд обов’язково повинен надавати оцінку для визначення подальшої долі боржника. На введенні судової процедури чи переході до наступної судової процедури у справі про банкрутство активна участь кредиторів не закінчується. Зокрема, кредитори, як учасники у справі про банкрутство, можуть через комітет кредиторів або самостійно ініціювати процес відсторонення арбітражного керуючого. При цьому клопотання комітету кредиторів про відсторонення арбітражного керуючого несе за собою відсторонення арбітражного керуючого – незалежно від наявності чи відсутності підстав такого відсторонення.
Також слід зазначити, що кредитори та арбітражний керуючий наділені правом бути ініціатором визнання недійсними правочинів боржника у порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства. Арбітражний керуючий, який виконує повноваження ліквідатора, може бути ініціатором для притягнення директора або інших осіб до субсидіарної відповідальності у зв’язку з доведенням боржника до банкрутства. Поєднання судового нагляду за реалізацією процедур у справі про банкрутство й активної участі кредиторів та арбітражного керуючого має забезпечувати ефективне використання інструментів, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, які спрямовані на погашення боргів боржника та відновлення його платоспроможності, є головною особливістю і складністю процедур у справах про банкрутство.
Таким чином, Кодекс України з процедур банкрутства має значну кількість правових інститутів, які можуть використовуватися як боржником, так і кредиторами для досягнення відповідної мети у процедурах банкрутства. Розуміння можливостей процедур банкрутства є нагальною необхідністю для сучасних умов бізнесу.