Позначка: Пискун

  • Актуальні ефіри Голови СЮУ С. Піскуна за тиждень

     

     

     

     

    https://www.youtube.com/watch?v=73_akV2jH_Q&feature=youtu.be

    https://www.youtube.com/watch?v=y0MzdGkC7Ws&feature=youtu.be

    https://www.youtube.com/watch?v=EDhjzOqXmhU&feature=youtu.be

    https://www.youtube.com/watch?v=xOOAIFy7xvY&feature=youtu.be

    https://www.youtube.com/watch?v=SLuQzla9tf0&feature=youtu.be

  • Актуальні ефіри Голови СЮУ С.Піскуна за тиждень

    https://www.youtube.com/watch?v=rfJhVDwGXH8&feature=youtu.be

    https://www.youtube.com/watch?v=o8mW7aVsi30&feature=youtu.be

    https://www.youtube.com/watch?v=rfJhVDwGXH8&feature=youtu.be

    https://www.youtube.com/watch?v=dSrryhE41qw&feature=youtu.be

    https://drive.google.com/uc?id=1bxK-pxKhsKIeYADWNNbgsizBWj0hwKSR&export=download

  • Актуальні ефіри Голови СЮУ С.Піскуна за тиждень

    https://www.youtube.com/watch?v=sAop-wUyFeg

    https://youtu.be/j3Vr9vi04j8

    https://youtu.be/QyKxrW2Oxu4

    https://youtu.be/QyKxrW2Oxu4

    https://youtu.be/fGhppCNryco

    https://www.youtube.com/watch?v=OpppK2pP6DU&feature=youtu.be

    https://www.youtube.com/watch?v=jjCOH16UfuU&feature=youtu.be

    https://www.youtube.com/watch?v=sAop-wUyFeg

  • КАБМІН ПРИЙНЯВ РІШЕННЯ ЩОДО ДОПОМОГИ ПО ЧАСТКОВОМУ БЕЗРОБІТТЮ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ

    Закон України від 13.04.2020 р. № 553-IX, який набув чинності ще 18.04.2020 р. уточнив порядок та умови виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину (далі — допомога). Однак досі роботодавці її не отримували через відсутність відповідної постанови КМУ, яка мала визначити порядок надання допомоги.

    І ось 28.04.2020 р. офіційно опублікована постанова КМУ «Про затвердження Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 22.04.2020 р. № 306.

    За яких умов роботодавці зможуть виплачувати своїм працівникам допомогу?

    1. Допомогу виплатять застрахованим особам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію), у разі втрати ними частини зарплати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності. Для цього потрібно буде зверненням роботодавця для її виплати працівникам, з якими не припинено трудові відносини.

    2. Допомога надають за кожну годину, на яку працівникові скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, з розрахунку 2/3 тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Розмір допомоги не може перевищувати розміру мінімальної зарплати.

    3. Допомогу надають на строк зупинення (скорочення) діяльності та протягом 30 календарних днів після завершення карантину за умови сплати роботодавцем ЄСВ протягом шести місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності.

    4. Виплачує працівникам допомогу саме роботодавець, з яким оформлено трудові відносини (крім осіб, які працюють у роботодавця за сумісництвом).

    Аби отримати допомогу роботодавець має звернутись до центру зайнятості за місцем реєстрації його як платника ЄСВ та подати такі документи:

    1) заяву у довільній формі, в якій, зокрема, зазначають інформацію про належність роботодавця до суб’єктів малого або середнього підприємництва та до якої додаються засвідчені роботодавцем копії підтвердних документів щодо середньої кількості працівників та доходу роботодавця за календарний рік, що передує року подання до центру зайнятості документів;

    2) засвідчену роботодавцем копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;

    3) відомості про працівників (П.І.Б., реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків), в яких виникло право на допомогу;

    4) видану ДПС довідку про сплату ЄСВ за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності.

    Якщо буде прийнято рішення про надання допомоги, то між центром зайнятості та роботодавцем протягом трьох робочих днів укладається договір про надання допомоги.

    Перерахує роботодавцю кошти для виплати працівникам допомоги центр зайнятості на підставі відомостей про осіб, наданих роботодавцем, щомісяця протягом трьох робочих днів після зарахування відповідних коштів на рахунок центру зайнятості.

    Роботодавець виплачує допомогу працівникам у строк не більше ніж три робочих дні після надходження коштів на свій рахунок за окремою платіжною відомістю для виплати допомоги. Копія зазначеної відомості з підтвердженням перерахування коштів на рахунок працівника подається центру зайнятості не пізніше ніж протягом п’яти календарних днів після виплати працівникам допомоги.

     

    Джерело

  • До дня Чорнобильської трагедії.

     

    В Союзі юристів України пам’ятають і шанують подвиг учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які, ризикуючи здоров’ям і життям, врятували Україну, Європу і Світ від згубних наслідків наймасштабнішої техногенної катастрофи минулого століття.

    Основний Закон – Конституція України зобов’язує органи влади забезпечувати належний захист ліквідаторів, а також тих людей, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, у тому числі дітей. Йдеться  передусім про право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу, на гідну пенсію, зрештою – право на життя.

    Зазначені права захищені в національних судах, Європейському суді з прав людини і Конституційному суді України. Згідно з Конституцією судові рішення є обов’язковими до виконання. Проте, Кабінет Міністрів України і Верховна Рада України, нехтуючи цією фундаментальною конституційною вимогою, протягом тривалого часу не вживають заходів щодо поновлення державних гарантій захисту героям-ліквідаторам і іншим категоріям чорнобильців.

    Союз юристів України надає і надалі надаватиме правову підтримку громадським чорнобильським організаціям, вимагав і вимагатиме від влади виконання норм Основного Закону України.

    Нагадуємо, що в умовах карантину Закон зобов’язує органи влади безоплатно забезпечувати пільгові категорії громадян, у тому числі й чорнобильців, ліками та засобами індивідуального захисту.

    Щиро дякуємо українським ліквідаторам за їхній жертовний подвиг в ім’я Життя! Дякуємо усім чорнобильцям за витримку і стійкість. Бажаємо кожному міцного здоров’я, успіхів у боротьбі за відновлення своїх прав, щастя, миру та добра!

     

    З повагою,

    Голова Союзу Юристів України                                                С.Піскун

  • Процедури банкрутства: можливості для боржників та кредиторів

    Минуло не так багато часу, відтоді як набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (жовтень 2019 р.), але вже можна виділити певні можливості, які він надав для кредиторів та боржників.

    Про спрямованість Кодексу говорить його преамбула, яка полягає в тому, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом із метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. Для порівняння, преамбула Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» говорить про те, що цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

    Тобто основна відмінність нового Кодексу від Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (який втратив чинність із жовтня 2019 р.) полягає в його спрямуванні щодо першочергового задоволення вимог кредиторів.

    Особливості правового режиму банкрутства

    Після відкриття провадження у справі про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі. Щодо боржника норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні у порівнянні з іншими нормами чинного законодавства. Яскравим прикладом особливого правового режиму боржника у справі про банкрутство є те, що правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або впродовж 3-х років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику чи кредиторам.

    Підстави, які можуть слугувати для визнання таких правочинів недійсними, містяться не лише у ст. 215 ЦК України як загальній нормі недійсності правочинів, але й у положеннях ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, де закріплені підстави недійсності правочинів, які дещо відмінні від тих, що передбачені положеннями статей 203, 215 ЦК України. Саме спеціальні підстави, які можуть слугувати для визнання правочинів боржника недійсними, є одним з яскравих індикаторів особливого правового режиму боржника.

    Переваги справи про банкрутство для боржника

    Незважаючи на те, що більшість справ про банкрутство закриваються у зв’язку із затвердженням звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, що веде до припинення боржника як суб’єкта господарювання, провадження у справі про банкрутство може мати певні переваги для боржника у такій справі:

    • можливість боржника вийти з господарських відносин, якщо його модель функціонування виявилася неефективною;
    • можливість реалізувати предмет іпотеки, який перебуває у боржника у власності, із застосуванням судового контролю за такою реалізацією;
    • теоретична можливість залучити інвестора у процедурі санації;
    • можливість списання боргів у межах процедури санації;
    • один зі способів розрахуватися з боргами зі списанням штрафних санкцій;
    • можливість притягнути до відповідальності директора або інших осіб, уповноважених на управління боржником, які вчиняли дії всупереч інтересам боржника та його кредиторів;
    • мораторій на задоволення вимог кредиторів та зупинення виконавчого провадження;
    • після введення ліквідаційної процедури припиняється нарахування податків та інших обов’язкових платежів;
    • всі процеси щодо стягнення майна відбуваються в межах одного провадження (не потрібно їздити в різні суди на засідання);
    • простіше визнавати правочини недійсними для повернення майна боржнику у зв’язку з наявністю спеціальних підстав недійсності правочину.

    Переваги справи про банкрутство для кредитора

    Не тільки боржник має переваги від провадження у справі про банкрутство. Спрямованість Кодексу України з процедур банкрутства дозволяє з впевненістю виділити такі переваги справи про банкрутство для кредитора:

    • можливість задоволення кредиторських вимог;
    • можливість забезпеченому кредитору викупити майно банкрута у разі обставин, які свідчать про відсутність проведення аукціону;
    • можливість впливу на процедуру шляхом оскарження дій арбітражного керуючого та його усунення;
    • можливість впливати на рішення боржника шляхом участі у зборах або комітеті кредиторів;
    • підвищений контроль за майновим станом боржника;
    • можливість бути ініціатором щодо визнання правочинів боржника недійсними задля наповнення ліквідаційної маси;
    • отримання повної інформації про майновий стан боржника.
    • можливість задовольнити свої вимоги за допомогою солідарної відповідальності керівника боржника чи субсидіарної відповідальності осіб, уповноважених на управління боржником;
    • можливість спростувати необґрунтовані вимоги кредиторів до боржника;
    • можливість впливу на продаж майна боржника у разі виявлення обставин проведення незаконного аукціону.

    Складність та особливість процедур банкрутства

    Провадження у справі про банкрутство та судові процедури, які застосовуються до боржника, не схожі на провадження у справах, пов’язаних з розглядом позовних заяв чи скарг на дії органів державної влади. Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства, щодо боржника-юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника, санація боржника, ліквідація банкрута.

    Розпорядження майном боржника являє собою систему заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

    Санація боржника – це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів, активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

    Ліквідація банкрута – це судова процедура, яка вводиться у випадку підтвердження неплатоспроможності боржника та відсутності застосування заходів, спрямованих на запобігання визнанню боржника банкрутом.

    Перед тим, як господарський суд прийматиме рішення про те, чи переходити до санації чи ліквідації банкрута, відповідне рішення має прийняти орган самоорганізації кредиторів (збори кредиторів, комітет кредиторів боржника), яким господарський суд обов’язково повинен надавати оцінку для визначення подальшої долі боржника. На введенні судової процедури чи переході до наступної судової процедури у справі про банкрутство активна участь кредиторів не закінчується. Зокрема, кредитори, як учасники у справі про банкрутство, можуть через комітет кредиторів або самостійно ініціювати процес відсторонення арбітражного керуючого. При цьому клопотання комітету кредиторів про відсторонення арбітражного керуючого несе за собою відсторонення арбітражного керуючого – незалежно від наявності чи відсутності підстав такого відсторонення.

    Також слід зазначити, що кредитори та арбітражний керуючий наділені правом бути ініціатором визнання недійсними правочинів боржника у порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства. Арбітражний керуючий, який виконує повноваження ліквідатора, може бути ініціатором для притягнення директора або інших осіб до субсидіарної відповідальності у зв’язку з доведенням боржника до банкрутства. Поєднання судового нагляду за реалізацією процедур у справі про банкрутство й активної участі кредиторів та арбітражного керуючого має забезпечувати ефективне використання інструментів, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, які спрямовані на погашення боргів боржника та відновлення його платоспроможності, є головною особливістю і складністю процедур у справах про банкрутство.

    Таким чином, Кодекс України з процедур банкрутства має значну кількість правових інститутів, які можуть використовуватися як боржником, так і кредиторами для досягнення відповідної мети у процедурах банкрутства. Розуміння можливостей процедур банкрутства є нагальною необхідністю для сучасних умов бізнесу.