Майже два місяця ми живемо в умовах сурового режиму і, звісно, є ті, хто з цим не бажає миритись. Ось і маємо результат: нова судова практика щодо порушення правил карантину не змусила себе чекати.
Поки розгляд цивільних та кримінальних справ зупиняється, а подекуди переходить у відеоформат, розгляд справ про адміністративні правопорушення обертів не збавляє. Кажуть, правила створені для того, щоб їх порушувати. Нижче наведено 5 найбільш розповсюджених судових рішень за порушення правил карантину.
#1. Заборонена робота суб’єктів господарювання
Люди продовжують робити каву, продавати квіти, одяг та інші товари, які не входять до переліку виключень, встановлених Постановою КМУ № 255 від 02.04.2020 р.
Проте, під час розгляду справи виявляється, що протокол складений, чомусь, на звичайного працівника, а хто ж власник закладу невідомо, на друзів, яких попросили закрити магазин, або ж на власника, який забирав товар для продажу його через інтернет та взагалі не приймав відвідувачів.
Через це, переважна більшість рішень за результатами розгляду цих протоколів – закриття провадження.
Аби більше не виникало питань, суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя (позиція якого вже активно викладається в інших рішеннях) виокремив дві умови, за наявності яких, є підстави для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину:
Та ще одне зауваження: суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП є уповноважена особа суб`єкта господарювання (справа № 332/694/20).
Втім, суди нарікають на те, що співробітники поліції взагалі не встановлюють суб`єкта господарювання, свідки не допитуються, фото та відеофіксації вчиненого правопорушення не долучаються, не встановлюються особи, які мають намір придбати товар. Все це виключає кваліфікуючі ознаки за ст. 44-3 КУпАП.
За таких обставин, закриваючи провадження суди звертаються до ст. 62 Конституції України та стандарту доведення вини «поза розумним сумнівом» (недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості).
Мабуть суб’єкти господарювання все ж таки порушують встановлену заборону, проте, помилки правоохоронних органів нажаль призводять до подібних результатів: суди вимушені закривати провадження, а люди витрачають кошти на адвокатів, аби довести, що вони просто прибирали в крамниці.
До речі, суд ставиться із розумінням до тих, хто продає товари на невеличку суму (через те, що «дуже попросили продати») та обмежується усним зауваженням.
#2. Перевезення пасажирів понад встановлену кількість
Цей вид правопорушення відзначився найбільшою кількістю штрафів. Водії пояснюють свої дії по різному: хтось не знав про існування обмежень, хтось не зміг зупинити пасажирів, які заходили у автобус, а хтось вирішив допомогти жінкам з дітьми та пенсіонерам.
Пояснюючи своє рішення, суди говорять про те, що в період пандемії, коли зупинено роботу багатьох підприємств та установ, економіки всього світу зупиняються та зазнають безпрецедентної кризи, кожна держава, в тому числі й Україна, намагається зупинити розповсюдження смертельно-небезпечної хвороби шляхом запровадження суворих обмежень для громадян та підприємців. Всі ці заходи покликані на охорону здоров`я людей, тому порушення правил карантину є серйозним правопорушенням і суди не можуть цього ігнорувати.
Поряд із цим, певна кількість проваджень закривається через відсутність складу та події правопорушення, адже протоколи складаються на водіїв, які працюють на приватні підприємства та здійснюють спеціальні регулярні перевезення працівників цього підприємства, на що заборону не встановлено.
#3. Відсутність маски чи респіратора
Кельменецький районний суд Чернівецької області виніс рішення, яке стало популярним через неочікувану правову позицію.
Протокол було складено через відсутність у особи під час перебування у громадському місці захисної маски. Під час розгляду справи, чоловік пояснив, що не мав змоги придбати маску через брак коштів, виготовити самостійно теж не вдалось.
Зазвичай, суди або закривають справу через малозначність або ж більш суворі судді накладають штраф (у Зарічному районному суду м. Суми було оштрафовано студентів за прогулянку біля озера без масок).
У Чернівецький області суддя по іншому бачить умови введення карантину та існуючи заборони. Він звернув увагу на те, що наданий час відсутні будь-які докази того, що за законом чоловік за власні кошти зобов`язаний придбати чи виготовити захисну маску, чи йому було виділено кошти на подібні дії і при таких умовах він порушив заборону.
Більше того, на даний час в Україні не визначені відповідні медичні критерії та не прийняті нормативно правові акти, щодо випадків та необхідності носіння засобів індивідуального захисту, у тому числі виготовлених самостійно громадянами.
Що ж, чекаємо на апеляційне оскарження (якщо таке буде), в інакшому випадку, дана позиція має всі шанси на наслідування іншими суддями та можливістю для громадян уникнути відповідальності за відсутність маски.
#4. Порушення правил самоізоляції
З метою попередження поширення інфекції, певна категорія осіб (ті, хто повернулись з-за кордону, мали контакт із хворими на короновірус), мають обов’язок самоізолюватись чи підлягають госпіталізації до обсерваторів та дотримуватись обмежень, які цим супроводжуються. Серед них: як мінімум обмежити спілкування з іншими особами, не виходити з дому без необхідності та як максимум не покидати місце обсервації.
Не дивно, що не всі (підписавши інформаційну згоду на самоізоляцію) відмовляються побачити своїх родичів чи піти на прогулянку, дехто не розуміє умови самоізоляції. Проте, до покарання діло доходить рідко.
Дуже часто протокол або ж повертається на дооформлення через помилки поліцейських (вони не конкретизують норму, що була порушена) або ж надають не достатньо доказів щодо того, що в особа входить до переліку тих, хто потребує самоізоляції, хто призначив йому зобов`язання щодо самоізоляції, строк такої самоізоляції, не надають відомості з Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.
#5. Робота без засобів індивідуального захисту
Тим суб’єктам господарювання, яким дозволено працювати, встановлено обов’язкову умову: забезпечити персонал (зокрема, захист обличчя та очей) та відвідувачів засобами індивідуального захисту.
Маємо аналогічну проблему як і з тими, кому працювати заборонено: протоколи, складені через продаж товарів направляються на дооформлення, провадження закриваються через те, що ці самі протоколи складені відносно особи, яка не є суб’єктом господарювання або ж через відсутність свідків, які б могли підтвердити відсутність масок та антисептиків.
Та все ж штрафи є, і під гарячу руку потрапили ті, хто вирішили, що карантин карантином, а без шаурми населення залишати не варто.
Отже, не дивлячись на те, що фактичне застосування штрафних санкцій має місце лише в небагатьох випадках, подумайте, для чого введенні ці численні обмеження та чи варто їх порушувати?
Нинішня ситуація, яка склалася в Україні та світі, свідчить про масштабні глобальні процеси, що відбуваються і відбуватимуться в усіх сферах суспільного життя. Людство входить у глобальну економічну кризу, спричинену, окрім іншого, коронавірусною інфекцією, яка змушує всі ланки соціуму змінювати підходи до організації роботи, а також переходити працювати у віддалений доступ, де це можливо.
Бліц-опитування партнерів юридичних фірм, проведене наприкінці березня 2020 р. дослідниками LegalTalents.Report, продемонструвало, як реагує юридичний ринок України на вихід в онлайн. Чи не вперше за останні десятиліття, визначаючи показники перспективи діяльності компаній на цьому ринку, доводиться рухатися дуже маленькими кроками – потижнево. Адже ми не те, що не розуміємо, яких змін чекати, ми ще й не бачили такої швидкості змін. Оскільки переміщення в онлайн (або інакше – у вимушену ізоляцію) істотно обмежує юридичні компанії в інформації про тренди цього ринку, головне завдання таких опитувань – надати можливість відчути ці тренди та не почуватися компаніям замкненими у власному бізнесовому просторі.
Портрет респондентів
Для будь-якого опитування пріоритетом найбільшої ваги є аудиторія, серед якої проводиться це опитування. Саме релевантність аудиторії дає право говорити про істинність висновків, які були зроблені на підставі відповідей на запитання, закладені дослідниками в анкеті. Бліц-опитування партнерів було проведене враховуючи вік і величину фірми. Вибірка становила 122 відгуки зі 150-160 розісланих анкет – за статистикою дуже високий показник. Загальний портрет респондента такий: більше половини компаній – це «зрілі» юрфірми (понад 8 років на ринку), щодо кількості юристів – це невеликі юридичні компанії (до 20 осіб). Саме такі респонденти активно відповідають і реагують на процеси, що відбуваються.
(Для перегляду натисніть на зображення)
Безпека – понад усе
На запитання бліц-опитування про те, чи перейшла юрфірма на віддалений режим роботи співробітників, ствердно відповіли майже всі респонденти. Як свідчать кількісні показники відповідей, перехід співробітників на віддалений режим доходить до 100%. Це дозволяє констатувати, що український юридичний ринок пішов в онлайн. Причина переходу зовсім не в тому, що зупинили транспорт, просто ситуація в Україні та світі настільки критична, що ринок зрозумів: здоров’я – понад усе.
Боротьба між Microsoft і Google
Які ж програмні продукти для спільної віддаленої роботи впровадили в компаніях? Тут завзята боротьба точиться між Microsoft і Google. Наш аналіз показує, що великі компанії зазвичай використовують Microsoft, менші – Google. Для відеозв’язку використовують Zoom. Також виявлено, що більше, ніж можна було очікувати, компанії використовують свій CRM. Окрім того, цілком природно співробітники використовують меcенджери – WhatsApp, Viber, Telegram, Signal, Facebook-месенджер тощо. Тобто було вказано майже все.
Клієнти та онлайн
Чи поширюється дистанційний формат роботи на зустрічі з клієнтами? Так, безперечно. На момент закінчення опитування майже 40% компаній вже працювали з клієнтами онлайн. Чия це була ініціатива (компаній чи клієнтів), наразі важко сказати, однак відповідь на це питання, однозначно, буде відома найближчим часом з результатів опитування представників бізнесу.
Коли йдеться про клієнтів, то варто окремо говорити про нинішніх і майбутніх клієнтів. Зрозуміло, що в умовах раптового переходу в онлайн, як це відбувається зараз, апріорі маємо на увазі нинішніх клієнтів. Однак, зважаючи на сьогоднішні невтішні прогнози, абсолютно реальною може бути ситуація, коли через онлайн доведеться залучати нових клієнтів. Врешті-решт, як це відбуватиметься, покаже практика, причому дуже швидко. Яким буде психологічний портрет нового клієнта юрбізу – питання непросте, адже, за свідченням психологів, наприклад, проводити консультації з клієнтом у Skype дуже складно. Ефективність такої комунікації набагато нижча ніж під час реального контакту, тому що «офлайн хімія» втрачена, а «онлайн хімія» ще не напрацьована!
Нетворкінг – на дистанційку
Перехід на дистанційку призводить до незручностей в організації заходів, які відбуваються з використанням реального контакту. Якщо навчання підходить для режиму онлайн майже ідеально, то нетворкінг працює не так. Зазвичай тут потрібна жива взаємодія. Відповідаючи на запитання про ставлення до зовнішніх нетворкінгових, професійних або навчальних заходів у нинішній ситуації, респонденти засвідчують, що сьогодні ситуацію на ринку в цій сфері можна схарактеризувати як 50 на 50. Ймовірно, таке співвідношення не збережеться, якщо держава піде у тривалий карантин. Наразі великі нетворкінгові заходи перенесені на осінь. До того ж панує думка, що їх варто відкласти до посткарантинних часів. Окрім того, дехто висловлюється, що їх потрібно перенести в онлайн. Однак одразу постане питання щодо кількості учасників у таких заходах в онлайні. Відомо, що існує певна інтерактивна межа, яка становить 15-20 осіб. Проте, можливо, ми ще не навчилися користуватися такими форматами спілкування. Адже щодо заходу з великою кількістю учасників можливе ефективне рішення за онлайном, якщо такі активності здійснюватимуться на високому рівні модерації. Тоді учасників може бути 100, 200 або навіть 1000. Проте кулуарні зустрічі на 20-25 учасників, де кожен хоче поговорити, залишаться в такому форматі.
Бізнес-процеси за законом Парето
Питання дистанційного формату роботи – це не лише механістичне перенесення функціоналу на іншу робочу площину. Окрім того, одна справа повідомити, що ми йдемо на дистанційку, а інша – сказати, що у нас є для цього всі продукти. До того ж мати продукти й хмарні технології не означає мати вибудувані під цю систему бізнес-процеси. Запитання про те, чи вважають партнери, що бізнес-процеси в їхніх фірмах дозволяють безболісно перейти на дистанційний режим роботи, показало співвідношення відповідей за законом Парето. 22% сказали, що можуть піти безболісно, а майже 80% надали соціально прийнятні відповіді. Тому якщо ви ще сумніваєтеся і не можете на 100% ствердно сказати, готові ви чи ні до переходу на дистанційку, наша підказка – подивіться на бізнес-процес. Маючи на увазі бізнес-процеси в офлайні, варто виробити відповідні протоколи для онлайну. Щоб створити такі протоколи потрібно чимало часу, а це пекельна праця!
Коли вже зайшла розмова про бізнес-процеси, то варто торкнутися питання щодо тих, хто безпосередньо залучений у бізнес-процеси, тобто щодо персоналу, адже дистанційна робота змінить підхід до персоналу. Найбільш просунуті партнери вже зараз думають про те, як по-новому підходити до його оцінювання, вже сьогодні починають замислюватися над тим, що для оцінювання персоналу необхідно використовувати варіативний метод. Якщо люди вміють робити, дають якісний результат у віддаленому режимі, то немає сенсу урізати їхню зайнятість.
Ми завжди апелювали поняттям «лояльний співробітник». Під цим поняттям у нас був певний перелік ознак, властивих лояльному співробітнику: якісна робота, носій бренду, не соромно відправити в люди (не зганьбить), конструктивний всередині компанії тощо. Найімовірніше, до цього переліку доведеться додати ще одну характеристику – людина вміє давати результат дистанційно. Це нова навичка. Інакше кажучи, слово «лояльний» отримає новий контекст. Ймовірно, що вміння працювати дистанційно, давати результат і при цьому вміти комунікувати – тепер може навіть стати навичкою №1.
Попереду – трансформація офісів
Якщо говорити про тих, хто легше перейшов на дистанційку, то це були «зрілі» юрфірми. Це цілком зрозуміло, оскільки вони на ринку давно, у них все усталене, бізнес-процеси налагоджені. Натомість молоді фірми (до 5 років) не заклали дистанційку як філософію бізнесу. Це достатньо дивно, адже в цих компаніях вже знали, що траплялися такі ситуації, як у 2013-2014 рр., коли потрапити в офіс було дуже проблематично. Однак любов юристів до дорогих офісів незнищенна.
Вірогідно, фірми вже навряд чи повернуться в дорогі офіси, якщо звикнуть працювати у віддаленому режимі. Відповідно, на нас чекає трансформація офісу юридичної фірми. Звісно, щось залишиться (буде фронт-офіс, переговорні для красивих прийомів), але тут нас очікують серйозні зміни. До речі, вже зараз чути боязкі голоси власників офісної нерухомості у світі. Якщо ж брати до уваги розмір компанії, то легше перейшли на дистанційку великі й середні фірми, адже технології ефективніше впроваджувати саме на розмір.
Як адекватно реагувати на виклики
Одне із запитань опитування стосувалося того, чи є у партнерів бачення негайних заходів для адекватного реагування на зміну економічної ситуації та її впливу на юрбізнес. Воно цілком логічне та актуальне, оскільки за тиждень до того, як в Україні був впроваджений карантин, у світі стався величезний обвал на фондових ринках, падіння цін на нафту та ін. Відповідно, формування бачення негайних заходів для адекватного реагування на зміну економічної ситуації дуже актуальне. Водночас близько 20% респондентів відповіли, що наразі все-таки його рано розробляти, оскільки немає цілісної картини ситуації, яка склалася. Що стосується більшості інших респондентів, то вони або вже чітко усвідомлюють, яких заходів варто вживати (20%), або працюють над цим питанням (понад 50%).
В очікуванні колапсу
Якщо подивитися на те, хто швидше зорієнтувався в ситуації, яка склалася, то це невеликі за розміром фірми. Вони більше відчувають на собі вплив змін ринку. Також у них є можливість швидше перебудуватися – запропонувати клієнту щось нове. Натомість великий корабель повертає важко. Однак унікальним у цьому випадку є те, що вік не впливає на швидкість адаптації та реакції партнерів. Хіба ці люди не бачили кризи у 2008 р.? Чи вони не знають, що у нас було у 2013-2014 рр.? Те, що кожен четвертий партнер не готовий до змін, наштовхує на думку, що на нас чекає колапс багатьох юридичних фірм. Тому що зараз не бути готовим до змін – це подібно смерті. До того ж ми ще не розуміємо, яких змін чекати! Проте вже чітко усвідомлюємо, що криза 2020 р. не схожа на кризу 2008 р. і 2013-2014 рр. Вона буде бити не тільки по цифрах, вона буде бити по суті бізнесу. Звичайно, у нас немає достатньої інформації для прийняття рішень, куди ми рухатимемося далі, але готовність має бути сформована ще вчора.
Звільнити не можна залишити
Одне з найважливіших питань, яке було поставлене перед партнерами, стосувалося того, яких невідкладних заходів варто вжити в ситуації, що склалася. Більшість вважають, що передусім варто вдарити по скороченню бюджету на маркетинг і PR. Що стосується пункту «Відмова/скорочення площі оренди», то вже сьогодні йдуть переговори про орендні канікули. Пункт про скорочення чисельності персоналу – на останньому місці пріоритетів, хоча у списку невідкладних заходів цей пункт повинен бути першим. Адже юристи – це верстати. Якщо верстат не використовують, його потрібно продавати або утилізувати. Звісно, партнерський оптимізм – «завтра будемо робити проекти» – зрозумілий. Однак дуже часто партнери тягнуть до останнього, зважаючи на якісь внутрішні причини (це зрозуміло, адже вони працювали з цими людьми) або на острах соціального осуду на ринку. Напевно, тут пріоритет заходів повинен бути абсолютно іншим ніж той, який був отриманий в результаті опитування.
Можливо, знайдуться компанії, які не звільнятимуть людей протягом усієї кризи. Однак чи буде це правильно? В цій ситуації важливо не проґавити момент, коли фірма це робитиме власним коштом. Адже, наприклад, ще зараз у компанії надходить кеш, який можуть не співвідносити з нинішньою ситуацією. Якщо сьогодні у фірму прийшли гроші, то там кажуть, що у фірми є гроші. Однак за що це гроші? Можливо, за грудень? Якби ми отримували гроші зараз за зараз, то швидко зрозуміли б, коли потрібно скорочуватися. Зрештою, не варто скорочувати людей – знайдіть нові послуги, почуйте клієнтів настільки, щоб вони захотіли вам заплатити, переорієнтуйтеся.
Щодо позитивного, то партнери говорять, що очікування спаду навантаження сприятиме тому, що вони перемкнуть свою увагу на посилення турботи про клієнта. Проте тут важливо отримати саме від клієнта відповідь на питання про те, чого він реально хоче, дізнатися про його прямі потреби.
Наостанок – про виклики
Спалах коронавірусу став детонатором важкої світової економічної кризи, результати якої сьогодні неможливо передбачити. Суспільство опинилося перед викликами в усіх сферах життя. Також це торкнулося юридичної галузі. Навіть зараз, зважаючи на поспішне регулювання нормативної бази в умовах епідемії, зокрема внесення змін до кримінального кодексу, вже можна говорити про те, що колосальні виклики стоятимуть перед кримінальним правом. Адже постає питання про обмеження пересування, розкриття персональної інформації, відстежування за мобільними телефонами.
Беручи до уваги ситуацію з карантином і перекваліфікацію більшості сфер соціального життя на дистанційну форму, постане питання про можливі інші виклики (зокрема, в судовій системі). Можливо, саме зараз час запровадити електронний суд? Адже ми не пам’ятаємо кризи, коли «лежав» би суд… Це лише те, що видно на поверхні. Ускладнення ситуації призведе до нових викликів, про які ми ще навіть не здогадуємося. Однак одне абсолютно очевидно – юридичний ринок суттєво зміниться.
У МОЗ заявили, що будуть спостерігати за динамікою розповсюдження коронавірусу, і чи можливо буде 24 квітня вийти з карантину. Про це повідомив головний санітарний лікар України Віктор Ляшко в інтерв’ю для «Української правди».
Також він зазначив, у МОЗ роблять все можливе для того, щоб станом на 14-17 квітня в Україні було якомога менше нових випадків зараження.
«У нас релігійні свята тривають 2 тижні. Якщо не будемо дотримуватися карантинних заходів, то зараз ще інфікуються. І замість того, щоб 24 квітня виходити з карантину вже поетапно, ми будемо дивитися на динаміку і скаржитися на уряд, який нас неправильно загнав в карантин», – підкреслив Віктор Ляшко.